Політична криза здійняла в економіці переполох, немов у курнику під час обрання нового Півня. Курник перевели у режим лімітної яйценосності. Мавпячий грудень тим і відрізнявся від усіх попередніх груднів, що несучки усвідомили: хоч би що їх попереду очікувало — європейський інкубатор чи доморощене сідало — гроші вони як не клювали, так і не клюватимуть.
Уперше за багато років несучки здебільшого не мали змоги розрахуватися за всіма своїми фінансовими зобов’язаннями. Ця прикра обставина поряд з іншими вказувала на те, що рік Півня розпочнеться з надмірно високих цін на усе, що можна клювати. Індики на подвір’ї гелготіли про грядуще підвищення тарифів на сідально-побутові послуги, шолудивий кіт нявчав про подорожчання імпортних кормів, корова Лиска скрушно зітхала: «Усі підемо під ніж»...
Півня ще не було, але незримо всі відчували його присутність. Жорстке фінансування, яке, по суті, унеможливило кредитування пташиного господарства у звичних розмірах, запровадили тимчасово. Тим часом у курнику вже стріляна птиця і вона відчула, що кредитори сумніваються у вчасному поверненні боргів, отже, гроші не дадуть. Навіть якщо поставити у заставу золоте яйце, яке вже давно поцупили (несучки підозрюють, для якогось кандидата). Тож на Новий рік вони сиділи без обігових коштів, на пташиних правах, і тільки те й робили, що кудкудакали про користь розкладати яйця в різні кошики.
Половина курника — жовтогарячого кольору, половина — кольору індиго, через це атмосфера нагадувала політичний мітинг.
— Рятуйте, бабоньки, я почуваюся геть зовсім попатраною, — зітхала одна. Під її крилом одразу кілька потужних торговельних компаній, обороти яких кредитуються на всі сто...
— Я вас розумію, люба, — додавала інша, котра набрала ваги в якомусь великому агрохолдингу. — І уявіть: мені замість кредитів пропонують брати боргові розписки, а не гроші, а з-під мене тягнуть долари. А я, між іншим, не Залізна Леді...
Залізною Леді у курнику називають найбільш поважну і скорострільну несучку за її причетність до гірничо-металургійного комплексу. Вважається, що її яйця перенасичені кальцієм і вітаміном «Д», який має унікальний попит на зовнішніх ринках ось уже кілька років поспіль. Слово Залізної Леді — важке, ніби спеціально призначене для того, щоб підбивати риску.
— Я маю ті самі проблеми, що і ви, — раптом сказала Залізна Леді. — І не дивно, що вони розпочалися з підвищення цін деякими приватними білко-збагачувальними комбінатами. А як провели рік, так і розпочнемо, тим паче що вочевидь є намір розв’язати проблеми двору за рахунок не яєць, а їх вартості. Це буде гірше за пташиний грип.
— Ганьба, ганьба! — почали скандувати сідала. — Це за рахунок нашої кровинушки...
— Цитьте, — наказала Залізна Леді. — Я ж не казала, що це смертельно. Гроші кури ще клюватимуть. Прийде Півень — усе стане кльово. Однак ціни — що сніг: розтануть не раніше весни. Буде менше яєць для шлунків і більше — для гаманців. А там, дивись, і поновиться нормальний інкубаційний процес...
— А що буде з курсом долара? — запитала якась несучка. — У мене депозит...
— Я б на вашому місці питала про національні гроші, які, як на мене, багато в чому залежать від яйценосності...
Раптом хтось зойкнув. Знеслася котрась. І яйце виявилося непросте, антикризове.
Залізна Леді, ніби нічого не трапилося, продовжила: «А все показує на те, що яйценосність наша не підведе, аби Півень топтав».
