Коли кажуть «немає пісні без баяна», можна додати: в тім велика заслуга Миколи Івановича Різоля популяризатора баяна. Грати спочатку на гармоніці, за прикладом батька, він почав у 30-х роках. Під час війни грав у фронтовому ансамблі. Його любив слухати сам маршал Жуков.
Ансамблеве музикування для Різоля — вроджена потреба, тому 50 літ, з 1946-го по 1996-й, він очолював Квартет баяністів Київської філармонії. Сам здійснив багато перекладень для квартету творів класичної й сучасної музики, власних обробок музичного фольклору. Композиторський талант Миколи Івановича розцвів у «Концерті для баяна з оркестром», творах для оркестру народних інструментів. Внесок народного артиста України М. Різоля в баянно-акордеонну історію належно оцінять нащадки.
А ще він — видатний педагог, автор посібника «П’ятипальцева апплікатура», «Нарисів про роботу в ансамблі». За 55 літ у Київській консерваторії професор Різоль виховав близько 100 музикантів-баяністів, котрі гідно тримають марку його школи.
Днями Миколі Івановичу виповнилося 85 літ. З цієї нагоди та 65-річчя трудової діяльності відбувся творчий вечір і концерт.
З ювілеєм, дорогий наш Вчителю!
Сергій ГРІНЧЕНКО, народний артист України, доцент НМАУ, керівник Квартету баяністів Національної філармонії України, учень М. Різоля.
