Мінімальна зарплата — 1040 гривень, пенсія — 728 гривень на місяць. На такий рівень доходів громадян можна вийти через п’ять років. Читач-песиміст, зрозуміло, може постати під сумнів наведені цифри. І даремно. Лідер Партії промисловців і підприємців, президент УСПП Анатолій Кінах перконливо доводить: такий рубіж можна подолати за п’ятирічку. Про це йдеться в його книжці «Український прорив», яка днями побачила світ.
Ця фундаментальна праця присвячена аналізу економічних перетворень, які відбулися в Україні за роки незалежності. На цій базі автор розробив конкретну програму перебудови країни заради зміцнення добробуту співвітчизників. Зрозуміло, виникає запитання: як? Тим більше що за 13 років руху від централізованої планової економічної системи до ринкового господарювання розроблялося чимало планів перетворень.
Передусім Анатолій Кінах критикує спроби розглядати економічні питання в політичній площині. Він аргументовано доводить, що причина так званої економічної кризи — відсутність комплексної урядової стратегії соціально-економічного розвитку України, тривала консервація невирішених системних проблем. Якщо й надалі втілюватиметься наявна модель інерційного розвитку економіки за зростання валового внутрішнього продукту на 6,5 відсотка щорічно, то показників розвинених країн можна буде досягти у кращому разі через тридцять років.
Автор плану економічного прориву вважає, що наша держава має передусім реалізувати модель прискореного розвитку. Подібну до тих, які були реалізовані у країнах повоєнної Європи та Японії. Схожим шляхом нині ідуть Китай та Індія. Тим паче, наявні ресурси, якими Бог не обділив Україну, дають змогу досягти вражаючих темпів науково-технічного прогресу. А тому темпи зростання валового внутрішнього ресурсу мають бути принаймні удвічі, а то й утричі вищі, аніж у країнах Європейського союзу.
Чи це під силу українцям? Безумовно, якщо виробництво буде зорієнтоване на запровадження інновацій та високих технологій. А «точками прориву» будуть обрані галузі та товарні групи, спроможні забезпечити міцні конкурентні позиції не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. Україна може вибороти провідні місця насамперед у сфері ракетно-космічної техніки, літако- і суднобудуванні, агропромисловому комплексі, транзитних перевезеннях, траспортуванні газу, нафти, електроенергії, наданні послуг у телекомунікаціях, зв’язку. Окрім того, розгалужений рекреаційно-туристичний комплекс від Карпат до Азовського моря, від Чернігова до Криму й Одеси може приносити істотні доходи до державної казни. Такі «локомотиви зростання» здатні забезпечити перерозподіл ресурсів і засобів для структурних інноваційних перетворень і дати позитивний імпульс усій господарській системі.
Основа стратегії модернізації економіки — створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво, здатного до саморозвитку господарського комплексу. А для цього потрібно збільшити інвестиції в основний капітал, які утричі перевищували б нинішній рівень. Щоправда, є одна істотна деталь: понад дві третини інвестицій повинні характеризуватися як інноваційні. Соціальний ефект від економічного зростання забезпечить підвищення рівня реальних доходів та купівельної спроможності населення, збільшення продуктивної зайнятості, а отже, сприятиме поліпшенню умов життя, що сформує потужний інвестиційний ресурс для подальшого розвитку.
Варто водночас зауважити: в Україні є найбільший в Європі структурно розгалужений промисловий комплекс, багатий науково-технічний потенціал, здатні до продуктивної праці, освічені люди, унікальні природні умови та геостратегічне розташування. А це означає одне: наша держава з її колосальним потенціалом може і зобов’язана створити умови для кращого життя кожному громадянинові. Але, на жаль, нині ці багатства працюють не в інтересах держави і народу. План «Український прорив» передбачає докорінні зміни. Він базується на потребах невідкладного реформування інституту власності, істотних зрушеннях у бюджетній, грошово-кредитній, податковій, ціновій політиці.
Одна з фундаментальних проблем, яку необхідно вирішити найближчим часом, — формування системи національного протекціонізму в зовнішньоекономічних відносинах. Політика зближення з ЄС, стратегія набуття членства у Світовій організації торгівлі, формування взаємовигідних відносин з країнами СНД мають бути максимально прагматичними, підпорядкованими загальнонаціональним інтересам.
Хотілося б звернути увагу й на те, що «Український прорив» передбачає прискорений розвиток науково-технологічного та інноваційного розвитку регіонів, депресивних територій, малих та монофункціональних міст.
Завдяки реалізації плану, за рахунок модернізації економіки та інноваційного інвестування в найближчі шість років продуктивність праці зросте вдвічі—два з половиною рази, виробництво валового продукту — вдвічі. Приблизно у стільки само зросте промислове виробництво, а сільськогосподарське — в півтора разу. Власне, це той базис, на якому можлива ефективна соціальна політика. Вона має сприяти зростанню заробітної плати випереджаючими темпами, посиленню адресної соціальної допомоги, подоланню безробіття, передусім серед молоді. Водночас нарешті можна буде повноцінно підтримати родини, материнство, дитинство тощо. Доходи, які будуть нижчі дворазової величини прожиткового мінімуму, взагалі звільнятимуться від оподаткування.
Анатолій Кінах переконаний: реалізувати «Український прорив» допоможе консолідація суспільства, відродження духовності, моралі, справжнього патріотизму.
