Від острівця стабільності до материка добробуту

— Як ви оцінюєте наслідки земельно-власницьких перетворень в аграрному секторі економіки і перспективи розвитку українського села?

— Нам треба відійти від того традиційного, майже фольклорного сприйняття українського села і селянина, яке тривалий час панувало у громадській свідомості. Фактично, це нав’язувалося державною владою, щоб законсервувати той стан соціально-економічних відносин, який задовольняв владу. Не секрет, що посткомуністичний режим дуже полюбляв село за можливість майже безконтрольно маніпулювати не лише землею, майном колишніх колгоспів та радгоспів, а й також використовував селян як покірне електоральне поле.

За нових умов в українському селі може початися стрімкий процес відродження, основою якого стане нова якість аграрної політики, встановлення справедливих, прозорих стосунків між сільськогосподарським бізнесом та державою.

Не секрет, що Україна, маючи майже 40 відсотків світових запасів чорнозему, здатна за умов використання сучасних технологій прогодувати 1,5 мільярда людей. А прогнози ООН не дуже втішні —через 15—20 років однією з основних загроз людству буде саме брак продовольства. Хіба це не тема для стратегічного планування розвитку нашої держави? Отже, для аграрної партії відкривається величезне поле для роботи. Йдеться про європейські стандарти і пріоритети в діяльності партії. Ми ставимо перед собою завдання відійти від вузького розуміння аграрної партії як представниці інтересів лише працівників сільського господарства, створити на селі широку громадську коаліцію, об’єднати навколо партії різні групи населення і на селі, і в містах, людей різного віку, представників різних соціальних груп.

— Як, на ваш погляд, можна вирішити питання зайнятості сільських мешканців, розвитку соціальної сфери на селі?

— Для виправлення ситуації, яка склалася на селі з працевлаштуванням, утриманням соціальної сфери та іншими проблемами, потрібно три речі. Насамперед — наявність політичної волі з боку держави і суспільства для їх розв’язання (поки що бачимо купу розрізнених законів, проектів, частина з яких має відверто популістський характер). По-друге, науково обгрунтована, політично здійсненна, комплексна стратегія тривалого розвитку державної політики в аграрному секторі. По-третє, співучасть усіх зацікавлених сторін у напрацюванні та здійсненні бажаних результатів. Для вироблення такої стратегії необхідно зосередити інтелектуальні сили всієї нації. Аграрна партія готова виступити на чолі такого процесу справді народної політики розвитку села і сільського господарства.

У нас є певні розробки розв’язання нагальних проблем на селі: розвиток органів самоорганізації населення, діяльність благодійних фондів, залучення сільських громад до розв’язання місцевих резонансних проблем тощо, які пройшли перевірку на практиці. Як приклад можу навести діяльність благодійного фонду «Майбутнє», який має багатий досвід роботи з громадянами. Створено піклувальні ради, які працюють з усіма органами влади, місцевим бізнесом, територіальними громадами. Значну частину проблем можна розв’язувати або пом’якшувати, спираючись на потенціал органів місцевого самоврядування, активність членів територіальних громад. Адже дуже часто люди просто не знають юридичних та організаційних шляхів подолання своїх труднощів.

— Як оцінюєте роль парламенту в розв’язанні політичної кризи, яка вибухнула в Україні під час президентської виборчої кампанії?

— Саме громадянська позиція глави парламенту Володимира Литвина, який виходив з пріоритету інтересів українського народу, нашої держави, його особиста порядність, виваженість, толерантність на тлі всього того безладдя, брехні та бруду, якими супроводжувався політичний процес, стала фундаментом побудови нового формату розстановки політичних сил. Володимир Михайлович фактично створив острівець стабільності в бурхливому політичному морі. Тому, безумовно, настають нові часи і для Народної аграрної партії України, яку він очолює.