Рік тому наша газета порушила питання про перепланування квартири і обладнання пандуса в під’їзді одного з будинків у Калінінському районі, де мешкає шахтар-інвалід Юрій Кузьменко. Міський голова Олександр Лук’янченко пообіцяв проблему розв’язати.
Кошти на ці роботи виділили з бюджету вже цього року. А ось із виконавцями не склалося: бригада, яку прислало влітку міське житлоуправління, не відзначалася особливою працьовитістю. До того ж під час цих робіт було порушено проект перепланування, що його розробив науково-дослідний інститут спеціально для цієї квартири. Це означає, що інвалідний візок не втиснеться у нові отвори, а від ванни, приміром, доведеться взагалі відмовитися.
— І лише після того, як я побував на прийомі в першого заступника міського голови, житлове управління прислало інших робітників, — каже шахтар-інвалід. — Тепер переробляють. Ремонт триває вже не один місяць, але кінця-краю не видно.
Квартира Юрія Семеновича нагадує склад будівельних матеріалів. Внутрішні перегородки зламано. Ночує мій співрозмовник у куточку, відгородженому шафою. Ліжко накрите шматком шпалер. Виїхати кудись не може. Та й з досвіду знає, що ремонт контролювати треба. Унітаз, умивальник не працюють. Про те, як людина тижнями може прожити без цих зручностей, можна лише здогадуватися. «Мені б ще труби проіржавілі замінити, бо потечуть, — показує господар. — І освітлення над пандусом».
На день мого приїзду перед будинком, де мешкає Юрій Кузьменко, зяяли великі ями, заповнені водою. Ані робітників, ані огорожі навколо дірок не було. Так само ніхто не порався і біля пандуса, контури якого вже намітилися. А вже зима...
Донецьк.
