У фойє київського ТЮГу проходила виставка. Фотографії, акварелі, живопис, кераміка, вишивка, прикладне мистецтво, вірші... Багато робіт вражали очевидним талантом і майстерністю виконання. Дивлячись на них, якось забуваєш, що їх автори — діти з непростим життям. А з випробуваннями, що випали на їх долю, не кожен дорослий може впоратися.
Ця дивовижна виставка була одним з епізодів завершального етапу Київського міського фестивалю творчості дітей і молоді «Повір у себе». Головна особливість цього фестивалю в тому, що його учасники — люди з обмеженими можливостями. Кожен з них тією чи іншою мірою не може робити те, що для більшості людей — просто. Але завдяки допомозі батьків, педагогів, соціальних працівників та організаторів фестивалю вони одержали можливість для самореалізації.
Чотири сотні фіналістів, що зібралися в театрі, — це кращі. Переможці районних конкурсів, в яких загалом брали участь майже три тисячі осіб. Молодшим ледь виповнилося п’ять років, старшим — за двадцять. Вони всі різні, займаються різними видами мистецтва, але всіх їх об’єднує прагнення до творчості, талант і сила духу, що дає змогу впоратися з наслідками недуг, розірвати рамки накладених ними обмежень.
Природно, як і в будь-якому конкурсі, тут були переможці. І була церемонія їх нагородження. Усе по-дорослому. Усе по-справжньому. Вісім номінацій — нагороди, квіти, теплі слова й оплески. Зі сцени лунала музика, діти співали, читали вірші, танцювали, грали епізоди з театральних постановок. Не всі переможці могли власноручно одержати нагороди. Не всі навіть змогли прибути до театру. Але з упевненістю можна сказати, що і вони взяли особисту участь у святі. І, напевне, навіть на відстані відчули ту невимовну енергетику радості творчості, натхнення і душевного піднесення, і духовної сили, яка панувала в залі.
