Минулого тижня Мінтранс України облетіла радісна звістка: за три з половиною місяці з початку пуску глибоководного суднового ходу (ГСХ) «Дунай — Чорне море» по ньому пройшло дві сотні суден. Двохсотим виявився російський суховантаж «Єйськ» водотоннажністю 2500 тонн, що прямував з Миколаєва на Ізмаїл під завантаження. На траверсі вилковських причалів він розійшовся з гібралтарським ліхтеровозом «Con Dock», що йшов з Ізмаїла до Нігерії.
Факт відрадний. Як зазначає директор ДП «Дельта-лоцман» Віктор Бездольний, за цей час відродженим водним шляхом пройшли судна під прапорами 17 країн світу — 85 українських і 115 іноземних, зокрема, російські, турецькі, грузинські, корейські. Важливим є і те, що до державної казни за пропуск морських суден надійшло понад 1,3 млн. грн., почали відроджуватися українські порти: Ізмаїл, Рені, Кілія, зросла кількість, як кажуть фахівці, суднозаходів до них. Вантажообіг в Ізмаїльському порту, наприклад, зріс більш як у 2 рази, а Кілійський суднобудівний-судноремонтний завод збільшив обсяги робіт майже у вісім разів.
Показовим є і те, що через ГСХ «Дунай — Чорне море» в румунські порти Тульча, Галац та Браїла пройшло 99 суден — більше половини від тих, котрі прямували через канал Суліна до румунських портів. Конкурентні переваги користування цим водним шляхом, що передбачено проектом, очевидні. Адже тут немає обмежень судноплавства за будь-яких погодних умов, швидкості та двостороннього руху суден, діє цілодобовий режим роботи протягом року. Все це прискорює міжнародне визнання українського суднового ходу. Туреччина, приміром, внесла до національної програми розвитку портів країни пункт про використання нашого каналу через гирло Бистре для контейнерних перевезень до Європи. Можливості каналу значно зростуть після того, як його доведуть до проектної потужності і по ньому зможуть проходити морські судна з осадкою до 7,2 м (нині їх пропускають з осадкою 5,85 м).
Віктор Бездольний зазначає, що введення сучасних логістичних і комбінованих методів перевезень на трасі ГСХ дає змогу формувати довгострокові експортно-імпортні вантажопотоки, залучати судна з Росії, Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Ірану, Китаю, які прямуватимуть до європейських країн. Для нашої країни, котра розташована на перетині важливих транзитних і зовнішньоторговельних маршрутів між країнами східноазіатського регіону і Європи, відкриваються реальні перспективи з’єднання YІІ транспортного коридору з іншими водними шляхами в євроазійському просторі, повідомляє прес-служба ДП «Дельта-лоцман».