У Щорському районі тисячі молокоздавачів уже півтора року не можуть повернути гроші за здану на дочірнє підприємство «Щорський молокопереробний завод» науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС» продукцію. Постраждали незаможні селяни практично всіх сіл. У сезон «великого молока» вони довірливо несли відрами продукцію на молокопункти і здавали її під обіцянки, що з ними розрахуються дещо пізніше. Понад сотню тонн сировини у такий спосіб було завезено до Щорса. Фактично — молочна річка! Лише жителі Хотуницької сільради передали молокоприймальникам молока на суму 29283 гривні.
У селі Софіївці, де я побував, родині Чепурко завод заборгував 722 гривні, Клищенкам — 625 гривень, Кудіним — 521 гривню. Багатьом іншим — не менші суми.
— Намагалася захистити права людей сільська рада, — каже Софіївський сільський голова Юрій Осипенко. — Звернулися до суду. Він виніс рішення на користь здавачів, але з’ясувалося, що стягнути борг немає можливості. Як свідчать листи з виконавчої служби, у підприємства відсутні активи та кошти. Отож наші селяни не можуть повернути 6625 гривень.
Господарський суд Чернігівської області ще у жовтні 2003 року відсудив на користь Чепелівської сільської ради 3796 гривень боргу. Та й досі їх ніхто не повернув.
Спробував розібратися з непривабливою ситуацією в райдержадміністрації та райраді. Як пояснили мені керівники району, Щорський молокопереробний завод було викуплено у 2000 році. Він став власністю науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС», яке розташовано в Києві. Після зупинки заводу влітку 2003 року борг мешканцям району за здане молоко становить 61754 гривні. Ця сума аж ніяк не повна, бо в деяких селах не було оформлено договори, а тому селяни не мають на руках правових документів, які засвідчили б їхні розрахунки з переробним підприємством.
— Новий власник, — зазначив голова райради Михайло Яковець, — змінив багато досвідчених фахівців. На мою думку, саме це спричинило порушення технології виробництва сиру, масла, а відтак до зниження якісних параметрів продукції. Велику партію її торік було забраковано контролюючими органами. Ми зустрічалися з керівником «ГЮСС» Станіславом Черв’яком, щоб він продав завод. До того ж є бажаючі його придбати. Адже районний бюджет втрачає багато коштів від того, що підприємство стоїть, майже 60 його працівників не працюють. Та він і досі не визначився. І головне — не розрахувався з людьми.
Одне слово, Щорс розсилає і досі у Чернігів, Київ звернення, позови. На жаль, у «ГЮСС» вдають, ніби нічого серйозного не сталося. Справді, за мірками Києва це ніби й невеликі кошти. Але для невеличкого району фінансова втрата значна. Головне, вона добряче підірвала довір’я у селян до переробників, знизила їхні доходи, щомісяця залишає райбюджет без істотного поповнення.
Чернігівська область.