Після дев’ятимісячної перерви Львівська обласна рада провела три сесійні засідання впродовж 12 днів. Депутати утворили демократичну більшість. Обласна рада і облдержадміністрація підписали угоду про співпрацю. У нинішній діяльності обласної ради поєднуються радикальні та помірковані кроки — залежно від перебігу подій і політичної ситуації. Про це — розмова з головою обласної ради Михайлом Сендаком.
— Передусім нагадаю, що сесійні засідання відбувалися через постійну неявку депутатів фракції «Соціальна справедливість», яка об’єднує представників СДПУ(о). На роботу їжджу щодня із Дрогобича, бо квартири у Львові не маю. В АТП, яке я очолював свого часу, була заборгованість із заробітної платні, як і у всіх транспортних підприємств області. Ми заборгували тоді 460 тисяч, а тим часом міська рада не додала дотацій на два мільйони гривень. Але проблема загострилася штучно саме тоді, коли я очолив обласну раду. Якби я написав заяву й відмовився бути головою обласної ради, міг би заробити мільйони. Прийде час і я відкрито скажу, хто і за яких обставин пропонував мені це. 3 лютого 2002 року, коли політична рада Львівщини представила мене на майбутні вибори від «Нашої України», мені підпалили хату. Дивом не згоріла. Тепер знайшли в тюрмі одного зека, пообіцяли йому кращі умови за показання, ніби Сендак найняв його... для підпалу власної хати!!!
Львівщина стала полігоном для випробування чорних партійних задумів — через податкову систему. Такого сильного тиску податкової служби немає в інших областях. Зокрема, у Донецькій області із 180 депутатів обласної ради — два члени СДПУ(о). Коли мене обирали 30 квітня 2002 року, в обласній раді було п’ять членів цієї партії. Нині їхня фракція налічує 30 осіб. Четверо, щоправда, вже вийшли. Що ж робили партійці через податкові служби? Вони заарештовували рахунки підприємців і ставили умову: або ти пишеш заяву про вступ до СДПУ(о), або ми тебе знищимо. Ось що розповіли мені депутати обласної ради-лісівники. Їх викликали до Києва, зачинили в кабінеті на чотири години і запропонували: або ви пишете заяви про вступ до СДПУ(о), або — заяви на звільнення. Ті бідкалися: «Що робити? У нас сім’ї». У мене є дані про те, що перед лісівниками області під час виборів було поставлено завдання зібрати 12,5 тисячі відкріпних талонів. Члени цієї партії — начальник УМВСУ у Львівській області Олег Сало, начальник ДПА Мирослав Хом’як, начальник Західної регіональної митниці Тарас Козак чинили тиск на своїх працівників. Начальник автотранспортного управління області Ігор Дума поставив умову: або перевізники здають паспорти, або видані їм дозволи на перевезення буде анульовано. Ви уявляєте? Обласна прокуратура порушила кримінальні справи за всіма цими фактами. В обласній раді створено спеціальну комісію для їх розслідування. Кожний може повідомити про факти тиску з боку керівництва на «гарячу лінію». Час визначатися, приймати рішення.
Ми утворили облвиконком. Районні ради і дев’ять областей пішли нашим шляхом. Так, це рішення — ще не на часі, ми зупинили його, бо не хочемо порушувати Конституцію, але воно відіграло свою політичну роль.
— Керівники силових структур, яких за рішенням сесії відсторонено від роботи, вважають такі дії нелегітимними.
— Усі вони поки що залишилися на своїх робочих місцях. Уже 95 відсотків працівників ДАІ, половина податківців, половина структур міліції підтримали народне волевиявлення. А керівники так і не визначилися. Люди кричали першій особі ДПА «Ганьба!». Під цим приводом у ДПА зачиняли двері і не пускали своїх працівників на роботу. Щоб не було надходжень. Щоб сказати на всю Україну: не поповнюється бюджет!
— Як нині складаються відносини з іншими головами обласних рад?
— Серед 25 голів обласних рад я — єдиний від «Нашої України». Життя показало, що ми — єдиний дружний колектив. Мені доручили виступити у Верховній Раді від імені нашої «сім’ї». Колеги не раз казали мені: «Ви, львів’яни, тримайтеся. Бо якщо вас не буде, і нас знищать». І ми тримаємося разом.
Розмову вела Оксана ТЕЛЕНЧІ.
