Політична нестабільність у державі майже завжди тягне за собою економічну
Незважаючи на те, що з початку масових акцій протесту минуло порівняно небагато часу, фахівці вже нині намагаються прогнозувати можливий розвиток подій. Зокрема, розібратися, які наслідки може мати нинішня ситуація в країні для аграрного сектору. При цьому треба зазначити, що багато того, що стосується АПК, характерно для всієї економіки в цілому.
По-перше, пророкують, що зерно зміцниться в ціні, отже, ті, хто має його в коморі (реальний ліквідний товар), не програють. Здогадуючись про це, господарства, що притримали пшеничку, пропонувати її на ринок не поспішають, пам’ятаючи, що у кризові періоди «всі новини, за винятком ціни на хліб, безглузді і недоречні». Дорожчає хліб (тут це слово треба читати в ширшому розумінні) — дорожчає все. Продукт харчування номер один продовжує залишатися в Україні свого роду загальним еквівалентом, а якщо врахувати, що ледь не десять мільйонів українців живуть за межею бідності, проблема цін на зерно і хліб може виявитися загальнонаціональною. І винна в цьому буде насамперед інфляція, зокрема висока вартість ПММ, а не пшениця, що нинішнього року вродила непогано. Хоча, з огляду на достатню кількість зерна на ринку, найближчим часом жодного різкого злету цін не передбачається.
Інфляційні очікування змушують деяких товаровиробників стримувати реалізацію вже виробленої продукції — сподіваються на зростання вартості на споживчому ринку.
По-друге, негативним наслідком кризи може стати ажіотажний попит населення на продовольчі товари, що, безумовно, призведе до збільшення цін на споживчому ринку і нового витка інфляції.
У таких ситуаціях не дрімають і спекулянти, котрі готові використовувати момент і плутають поняття «прибуток» і «нажива за будь-яку ціну».
Компанії-постачальники намагаються створити ажіотаж на ринку, користуючись загостренням політичної ситуації в країні. І їхні дії мають далекосяжні наслідки: завищивши ціни й одержавши надприбутки, вони знижують купівельну спроможність споживачів, що в результаті призведе до чергової кризи.
Антимонопольний комітет уже попередив оптових торговців про відповідальність за необґрунтоване підвищення цін. Його глава Олексій Костусєв заявив про неприпустимість економічно необґрунтованого підвищення оптових цін. Зокрема, він зазначив: «У Антимонопольний комітет України надходять тривожні сигнали про те, що оптові торговці, прикриваючися політичною дестабілізацією, без будь-яких економічних підстав підвищують ціни на 20—40 відсотків». У найближчій перспективі це може привести до різкого зростання роздрібних цін, а отже — зменшення внутрішнього споживання сільгосппродукції, що негативно позначиться на розвитку галузі в цілому.
По-третє, нестабільна робота банківської сфери (якщо така буде) спричинить труднощі з проходженням платежів, поверненням виданих кредитів, наданням нових кредитних коштів. Банки можуть також побоюватися, що підприємства в умовах їх можливої нестабільної роботи будуть не в змозі повернути вже отримані кредити. Від цього постраждає насамперед така галузь, як птахівництво, що надто чутлива до вартості кормів. Якщо велику рогату худобу і свиней зазвичай утримують на вирощених у господарстві кормах, то для курчат — купують, найчастіше у кредит. Не буде грошей на корми — скоротиться поголів’я птиці, менше стане тушок на прилавках.
По-четверте, нестабільність може призвести до обмеження доступу вітчизняних підприємств, зокрема аграрного сектору й переробної промисловості, до іноземних кредитних ресурсів. Іноземні банки і фінансові організації, без сумніву, виявлятимуть максимальну обережність у питаннях надання нових кредитів українським компаніям, забезпечення гарантій західним покупцям української агропродукції тощо.
Недовіра інвесторів може стати, мабуть, одним із найболючіших і довгодіючих негативних чинників. Будь-які політичні потрясіння, відзначає інформаційна компанія «ПроАгро», негативно позначаються на бажанні здійснювати подальші фінансові уливання в економіку країни. Швидше навпаки, вельми реальна перспектива вивозу капіталу за кордон, насамперед в офшорні зони. Поки що економічні індикатори не дають змоги говорити про які-небудь проблеми з реалізацією в Україні вже розпочатих інвестиційних проектів, однак подальший розвиток ситуації залежить від того, якими будуть реальні наслідки кризи для економіки країни, і від того, як швидко ситуація ввійде в нормальне русло.
По-п’яте, політична невизначеність вплине і на експорт.
Аналітики аграрного ринку зазначають доволі обережне ставлення іноземців до укладання нових контрактів на придбання зернових й іншої сільгосппродукції в країні. Багато хто з потенційних покупців уже зараз воліє перечекати, побоюючись невиконання українськими партнерами узятих на себе зобов’язань із відвантаження продукції на експорт, нестабільної роботи банківської системи і навіть розвитку форс-мажорних обставин.
За інформацією аналітичного центру «УкрАгроКонсалт», політична нестабільність призвела до скорочення кількості нових контрактів на експорт зерна, що може спричинити зменшення відвантажень у січні-лютому 2005 року.
Нерозв’язаність електоральних питань може зменшити також обсяги транзиту зерна через чорноморські порти України.
Водночас є й чинник, резюмує «ПроАгро», що певною мірою може згладити негативний вплив ситуації в країні на розвиток експорту агропродукції. Девальвація гривні, безумовно, стимулюватиме вивіз, оскільки экспортоорієнтовані товари на внутрішньому ринку істотно дешевшають у порівнянні із світовим. З другого боку, знецінювання національної валюти може призвести до падіння обсягів ввезення в країну імпортних товарів, зокрема й продовольчих.
Про які-небудь серйозні наслідки ситуації, що склалася, так само, як і про втрати для економіки, говорити поки що рано. Однак у разі затягування із розв’язанням кризи, що утворилася, негативні наслідки будуть однозначно.
