За десять місяців цього року реальний валовий внутрішній продукт зріс проти аналогічного періоду минулого року на 12,7 відсотка, приріст становив 65 мільярдів гривень. Але відбулося гальмування росту, яке засвідчили всі галузі, крім енергетики, транспорту, охорони здоров’я. На цьому тлі Кабінет Міністрів переглянув основні макроекономічні орієнтири на наступний рік, що стало предметом нашої розмови з радником Голови Нацбанку Валерієм ЛИТВИЦЬКИМ.
— Валерію Олексійовичу, цілком зрозуміло, що пропозицію жовтня роз’їдало зростання цін у сільському господарстві та промисловості, на транспорті, адже номінальний приріст ВВП сягнув 22,6 відсотка.
— Однак сільське господарство зберегло високі темпи — 20,6 відсотка, хоч їх і не порівняти з серпневими і навіть вересневими. Усе логічно. Як і те, що в жовтні уповільнення темпів зростання ВВП через сезонне прискорення інфляційних процесів ми мали завжди. Але слід враховувати й інше. Скажімо, неготовність переробних потужностей АПК дати раду високому врожаю нинішнього року. Хоча добре використали експортний потенціал галузі. Зверніть увагу і на піввідсотка нижчий приріст виторгу від торгівлі за 10 місяців, як наслідок посилення попиту на валюту. Складні політичні обставини нинішньої президентської кампанії дещо відволікли людей від прилавків, породили природний потяг до заощаджень поза банками. А потім маємо визнати, що попит роз’їдає інфляція — більш високі ціни загальмовують випуск товарної продукції...
— І це ще не все. Уряд збільшив дефіцит бюджету за рахунок надпланових надходжень від приватизації, за рахунок споживання, а не інвестицій в основний капітал...
— Ви маєте рацію. Це не сприяло зростанню товарної пропозиції, оскільки приватизаційні кошти стали здебільшого джерелом соціальних виплат. У другому півріччі темпи приросту інвестицій в основний капітал удвічі поступаються першоквартальним. Достатньої компенсації за рахунок іноземних інвестицій та посилення бюджетного попиту також не сталося. Але не варто драматизувати. Позаяк темпи приросту ВВП у 9—10 відсотків, на мій погляд, для країни найприйнятніші на найближчі 5—10 років. Підкреслю: і для динамічного розвитку економіки, і для істотного поліпшення життєвого рівня громадян.
— Однак урядова корекція реального ВВП-2005 ілюструє більшу скромність, а інфляції — меншу впевненість у боротьбі з цінами.
— Так. Уряд збільшив обсяг номінального ВВП на рік наступний на 23 мільярди гривень, залишивши показник зростання реального ВВП на 8,6 відсотка. І поміняв орієнтир інфляції з 6,2 до 7,1 відсотка. Здається, ніби 30-відсоткового зростання доходів бюджету збираються досягти не так завдяки збільшенню реального випуску товарної продукції, як за рахунок менш напруженого завдання щодо стабільності цін. Хоч як там є, а я віддав би перевагу сміливішій корекції реального розміру ВВП, а інфляційний податок залишив би на старій позначці — 6—6,2 відсотка. Впевнений, що країні до снаги збільшити темп зростання ВВП до 9 відсотків. І навіть вище. Ми, до речі, вже пройшли цим шляхом 2001 року (інфляція — 6 відсотків, ВВП — 9,2).
— Але тоді не мали дефіциту бюджету. Однак ваша корекція, схоже, припала б до душі парламенту, а урядова, ймовірно, спричинить хвилю емоцій. За рахунок чого ви пропонуєте досягти більш сприятливого результату?
— Гадаю, що ми здатні прийняти збалансований бюджет. Якщо не профіцитний, то з одновідсотковим дефіцитом. Але цього буде замало. Треба посилити антиінфляційну спрямованість монетарної політики Нацбанку і фіскальної політики уряду. Слід ефективно розпорядитися нинішнім урожаєм і для підтримки економічного зростання, і для поглиблення реформ на селі. Доцільно втримати темпи приватизації, відновити активність регулятивної політики у сфері малого та середнього бізнесу. Очевидно, що на часі створити резервні фонди на чутливих від зовнішніх впливів сегментах ринку: зерновому, нафто-, м’ясопродуктів тощо. Зрештою, слід поставити на порядок денний реформу тарифної політики в житлово-комунальному господарстві, щоб не зруйнувати цінової рівноваги. З другого боку, досягненню цієї динаміки економічного зростання в наступному році сприятимуть щонайменше десять чинників. Інерційна хвиля економічного зростання-2004 здатна забезпечити додатковий відсоток зростання ВВП як мінімум до 7. Розвиток споживчого попиту внаслідок підвищення пенсій, зарплат, прожиткового мінімуму і зниження до 13 відсотків ставки податку з доходів громадян —0,5—0,7 відсотка додаткового зростання ВВП. Збереження в основному унікальної сили зовнішнього попиту — ще один відсоток зростання ВВП. Благотворний вплив врожайного 2004-го і ймовірно врожайного 2005 року — ще 1,5 відсотка. Інвестиційний попит нещодавно приватизованих підприємств, розігрів кредитної активності внаслідок додаткової капіталізації в банківській системі — також позитивно відгукнеться на прикінцевих доходах країни. А ще лишається матеріальна віддача від приросту іноземних інвестицій цього року в розмірі 1 мільярд 300 мільйонів доларів США і надія на падіння світових цін на нафту та активізацію україно-російської торгівлі через можливе втілення ідеї зони вільної торгівлі.
— Спасибі за коментар.
