Увечері 23 листопада колони демонстрантів рушили на Банкову за двома маршрутами, щоб «узяти адміністрацію Президента в кільце». Люди, що піднімалися по вулиці Інститутській, утворили коридор для Віктора Ющенка та членів його команди. Присутність лідера серед них помітно розігрівала народ, замерзлий від кількагодинного мітингування на майдані Незалежності. Організатори акції закликали всіх до мирного протесту: «впевненого, але не агресивного».
Оскільки плани походу до АП було оголошено ще до закінчення мітингу, на владній вулиці терміново мобілізували до «гостинного прийому» спецназ. На підступах до резиденції глави держави з’явилися самоскиди з піском, а далі за кілька метрів бійці в касках і повному спорядженні встановили кілька багатошеренгових кордонів.
Журналістам вдалося пробитися до бар’єра спецназівців. Ми бачили, як хлопці насторожено поблискували очима крізь скло касок і нервово погрюкували щитами. Вони чекали на агресію, але з цього боку Банкової їх привітали численними гаслами: «Міліція з народом», «Слава «Барсу», «Беркуту», «Вітязю», «Хлопці, переходьте до нас», «Молодці» і, головне, квітами. Передні ряди клали гвоздики і хризантеми просто на міліцейські щити.
Самоскиди стали у пригоді особливо винахідливим пікетувальникам: вони перетворили їх на мітингові майданчики. Звідти з підвищення хлопці і дівчата з «Пори» коментували мешканцям «нижнього поверху» все, що відбувається за кордоном. Але всіх перевершив ентузіаст-скелелаз, який з допомогою альпіністського спорядження видряпався на стовп і причепив велетенський помаранчевий прапор.
Нарешті з переговорів з міліцейськими начальниками повернулися Юлія Тимошенко та Олександр Зінченко.
Вони розповіли, що там, за бар’єром, «три блоки охорони, не тільки громадяни України (уявляю, як «розчулилися» ці негромадяни під заклики: «Хлопці, ви ж присягали на вірність народові України, ви ж наші сини». — Авт.). На вході до адміністрації Президента стоїть його охорона. Ми не будемо грати у війну, ми не ризикуватимемо жодним життям».
За даними «розвідки», у спецназівців є водомети, а на місці події присутній командувач внутрішніх військ генерал Попов, який приїхав особисто перевірити готовність «захистити правопорядок». Перевіряв «бойовий дух» і заступник голови АП Юрій Загородній.
Юлія Тимошенко запевнила людей, що «Кучма готовий домовлятися про передачу влади Ющенку», але треба посилити «мирну облогу», щоб надихнути гаранта на більшу рішучість. Людей попросили залишитися на чергуванні, точніше, чоловіків, аби «жінки погрілися до ранку вдома». Така «гендерна політика» сподобалася не всім представникам «слабкої статі»: «Ага, ми грітися, а тут на вас нападуть», — коментувала поряд зі мною якась пані.
Після депутатсько-міліцейських переговорів спецназівці звільнили від своєї присутності багатостраждальний асфальт Банкової. Я бачила, як один з них нишком забрав із собою квіти...
...Цілу ніч падав мокрий сніг. Присутнім роздали помаранчеві накидки від вітру й вологи. Здавалося, що засніжена вулиця розцвіла величезними екзотичними хризантемами. Як ті, що їх дарували хлопцям у бойовому спорядженні. Стало трохи тепліше. Квіти — це не водомети. Тим більше — не кулі.
