Викрадення свійської худоби з господарств та в жителів Чернівецької області — серйозна проблема. Йдеться не про випадки у стилі Паніковського, а про налагоджений бізнес. У міліцейських зведеннях повідомлення про крадіжки худоби — чи не щотижня. Особливо тепер, коли поголів’я зменшується, а вартість м’яса зросла майже вдвічі. Найбільше від цього потерпають прикордонні з Молдовою райони — Новоселицький, Кельменецький і Сокирянський. У двох останніх явище набуло катастрофічного характеру. І хоча час від часу прикордонники та міліціонери відловлюють молдовських циган і контрабандистів-аматорів, більшість таких злочинів залишається не розкрита.
Багатьом кельменчанам відомо, що тонни м’яса, які ще донедавна мукали у газдівських хлівах, поромною переправою прямують через Дністер до сусіднього Кам’янець-Подільського району налагодженими каналами. А вже на протилежному березі чекають рефрижератори.
Для прикладу ситуація, в якій опинився один із жителів Кельменців. Протягом останніх трьох років у нього вкрали двох коней і чотири корови. Він подавав заяви до місцевого райвідділу міліції, навіть назвав людину, котра краде худобу. Скаржився до обласної, Генеральної прокуратури. Та, як у нас практикується, Генпрокуратура доручила розібратися у скарзі облпрокуратурі та Кельменецькому райвідділу міліції, бездіяльність якого він якраз і оскаржував. Очікувана відповідь не забарилася: у порушенні кримінальної справи відмовити.
Потерпілі навіть описують схеми реалізації краденої худоби: її одразу приводять на бойні, де дуже добре знають про походження тварин. А потім, переробивши худобу на м’ясо, транспортують до Кам’янця. Чи є однією з ланок злочинного ланцюга співробітники правоохоронних або контролюючих органів? Можливо, ні. Але й повірити у те, що їм невідомо про такий бізнес, важко.
Учора до корпункту «Голосу України» в Чернівецькій області звернулася мешканка села Бобівці Сторожинецького району з проханням допомогти їй розшукати чотирьох коней, яких викрали із сільського пасовиська. Ціна на м’ясо зростає...
