— Хто може висловити недовіру ЦВК і які правові наслідки цієї дії? Хто може визнати голосування на виборах недійсними?
Недовіру ЦВК може оголосити будь-який суб’єкт виборчого процесу. Правових наслідків ця дія не матиме.
Закон України «Про вибори Президента України» встановлює, що визнати голосування на виборах недійсними можна лише стосовно окремої виборчої дільниці (ст. 80 Закону). Таке рішення може прийняти дільнична виборча комісія або за скаргою суб’єкта виборчого процесу — суд. Отже, визнати голосування на виборах недійсними в цілому по країні практично неможливо (тільки якщо на всіх виборчих дільницях буде визнано голосування недійсними).
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії здійснюється через Верховний Суд України (ст. 93 Закону). Його рішення є остаточним. Хоча свої права суб’єкти виборчого процесу ще мають можливість захистити в Європейському суді з прав людини.
Відповідно до статті 98 Закону «Про вибори Президента України» у разі скасування судом рішення відповідної виборчої комісії, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків і результатів голосування, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було скасовано, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, скасоване судом.
— Хто може визнати вибори такими, що не відбулися, і в якому випадку?
Визнати вибори такими, що не відбулися, може лише ЦВК і тільки за умови, якщо в результаті голосування на повторних виборах обидва кандидати, які балотувалися, набрали однакову кількість голосів (ст. 85 Закону).
— Чи можуть брати участь у виборах кандидати в Президенти, які балотувалися на повторних виборах, якщо вибори будуть визнані такими, що не відбулися?
Закон «Про вибори Президента України» не встановлює обмежень щодо участі цих осіб у нових виборах Президента України.
— Який час виконуватиме свої повноваження чинний Президент України і чи може він ввести надзвичайний стан?
Відповідно до статті 108 Конституції України Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України — до складання ним присяги (не пізніш як у тридцятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів).
Стаття 106 Конституції України надає Президенту України право прийняти у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану. Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.
Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:
1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
5) заборона страйків (ст. 16 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану»).