Заповів Президент. Але вже тепер кожен хлібороб може відчути результати революційних перетворень на собі
До Палацу «Україна» напередодні Дня працівників сільського господарства з’їхалися комбайнери, доярки, голови агропідприємств з усіх областей нашої держави. У столиці зібралися люди, яких, без перебільшення, можна вважати годувальниками. Леонід Кучма разом з іншими керівниками держави вітав хліборобів з їхнім професійним святом. Головними складниками успіху реформи на селі гарант Конституції продовжує вважати запровадження цивілізованого ринку землі, а також збереження єдиного фіксованого сільськогосподарського податку.
Глава держави під час промови нагадав, що минуло десять років, відколи він підписав указ щодо земельної реформи, а за два тижні буде п’ята річниця указу про прискорення реформування аграрного сектору.
— Буде доречно ... на фініші моєї президентської діяльності, — зазначив він, — прозвітувати ... про плоди нашої роботи й висловити деякі міркування про перспективи сільськогосподарської галузі.
За словами Леоніда Кучми, аграрні перетворення здійснювалися у п’яти напрямах:
«Перший — земельна реформа. Вона була спрямована на втілення в життя гасла «Земля належить тим, хто на ній працює». Треба було навіки закріпити й надійно захистити права власності селян на землю.
Другий — господарська реформа. Вона передбачала перетворення колгоспів і радгоспів на приватно-ринкові структури, збереження цілісності земельних масивів та майнових комплексів великих підприємств, вільний вибір селянами різних форм господарювання.
Третій — формування аграрного ринку на місці старої планово-розподільчої системи збуту продукції. Мільйони працівників, спеціалістів, керівників господарств треба навчити ринкових методів ведення господарства, заробляти доходи не в держави, а на вільному ринку, зокрема й зовнішньому.
Четвертий — фінансова стабілізація. Нам належало фінансово оздоровити галузь, зняти з неї непосильний борговий та податковий тягарі, відкрити шлях інвестиціям і кредитам, зупинити наростання цінових диспропорцій, безробіття та зниження доходів селян.
П’ятий — соціальний розвиток. Перед нами постала глобальна проблема — перетворити села з трудових придатків колгоспів і радгоспів на самодостатні і самовпорядні територіальні громади, створити в них нормальні умови для життя, побуту, праці й відпочинку...
...Це була справжня доленосна мирна революція, коли належало знову поставити все з голови на ноги, знову повернути українському селу його передвічне покликання».
На думку Л. Кучми, «саме рішучі заходи з реформування стали рубежем, який чітко відділяє часи кризи від періоду піднесення... Кризу змінила стабілізація, а згодом почалось економічне зростання. За п’ять років пореформеного періоду (2000—2004-й, з урахуванням прогнозу на поточний рік) середньорічний приріст сільськогосподарського виробництва в Україні становить шість відсотків. Ці темпи вищі, ніж були в усі радянські п’ятирічки, крім повоєнної. Ось результат появи реального власника, господаря землі, зацікавленого у своїй праці та відповідального за свою діяльність».
Ще одним підтвердженням правильності обраного курсу Президент вважає польові досягнення: «Цього року очікується рекордний за роки незалежності врожай зерна — 45 млн. тонн разом з кукурудзою».
