То гарячий, то холодний душ

Цей результат поступається березневому нинішнього року на 5,4 відсотка. Можна констатувати, що промисловість не відходить від холодного душу — зростання знову згасає одновідсотковим темпом на місяць, як це спостерігалося у квітні—липні. До найпромовистіших прикмет місяця належить скорочення обсягів виробництва у галузях традиційного експорту: металургія додала лише на 1,8 відсотка проти 5,7 за відповідний період минулого року, хімічна промисловість скоротила обсяги виробництва на 7,8 відсотка, тоді як у жовтні торік додала 3 відсотки.

Істотне надходження валютної виручки на розподільчі рахунки (за даними Нацбанку, 4 мільярди 403 мільйони доларів) віддзеркалює справи минулих днів. Звідси як мінімум два важливі висновки: динаміка пропозиції промисловості дедалі менше задовольняє посилений споживчий попит; є перспектива якщо не перегріву, то переохолодження промисловості з дуже сумними наслідками для її незагартованого організму. Незначне зростання процентних ставок у жовтні не спричинило переохолодження ділової активності, але вони зростатимуть і в листопаді — монетарні «шори» не відпустять, бо слід блокувати загрозу інфляції. А промисловість не може стрибнути вище того, що дозволяє стан її основних фондів, грошової пропозиції і ринок праці. Під холодним душем краще думати. Але, хоч як крути, а йде до того, що успіхи нашої економіки дуже скоро залежатимуть меншою мірою від зовнішньої кон’юнктури, а більшою — від розмірів інвестицій, і тоді бозна-як збліднуть наші платіжні баланси.

Жовтневий доробок промисловості засвідчив, що, найімовірніше, до кінця року ми не матимемо зростання валового внутрішнього продукту на рівні омріяних 13,5—14 відсотків. Уряд уже схиляється до скромнішого прогнозу — у 12,5 відсотка. Інфляцію він обіцяє зупинити на позначці 7—7,5 відсотка. Але якщо все піде, як торік, то, за розрахунками радника з макроекономічних питань глави Нацбанку Валерія Литвицького, вона сягне 11,2 відсотка. Це означатиме, що всі суспільні доходи ціни витрясуть, як грушу.