На традиційне запитання журналістів, за рахунок чого підприємству вдалося вижити, керівники ЗАТ «Сєверодонецьке науково-виробниче об’єднання «Імпульс» відповідають так:
— У дуже важкі для нас роки все-таки вдалося зберегти кістяк головних фахівців, свої унікальні кадри розроблювачів. Це допомогло взяти вдалий старт після проведеної реструктуризації підприємства і випускати конкурентоспроможну продукцію. В 1999 році колектив уже сміливо зміг заявити: ми живі і починаємо свій розвиток.
Розмову про кадри розпочато неспроста. «Імпульс» створювали поступово. У 50-х роках це було конструкторське бюро Київського інституту автоматики, затим його реорганізували в НДІ керуючих обчислювальних машин. У 70—80-ті роки на базі інституту і приладобудівного заводу організували потужне на той час об’єднання «Імпульс», яке стало одним із кращих в Союзі. Сюди їхали фахівці з усіх кінців країни, і незабаром у Сєверодонецьку створився могутній науковий потенціал, основу якого становила молодь. Власне, потім у долі «Імпульсу» повторилася доля сотень, тисяч українських підприємств. Але на відміну від інших сєверодончани вистояли.
Зрозуміло, що у важкі роки вони дуже сподівалися на інвестиції, але незабаром зрозуміли: манна небесна їх не ощасливить, розраховувати треба передусім на власні сили. Багато в чому допомогла обласна влада. Свого часу «Імпульс» працював над досить серйозним замовленням для Запорізької АЕС. Це була розробка системи внутрішньореакторного контролю для третього блока. Але для продовження роботи не було коштів. За активного сприяння Луганської облдержадміністрації керівникам «Імпульсу» вдалося одержати банківський кредит і спрямувати кошти на завершення системи. Робота була дуже вдала й атомникам сподобалася. Вони зрозуміли, що краще мати справу з вітчизняним виробником технічних засобів, ніж купувати їх за кордоном. Пішли замовлення.
Тут варто виокремити два такі моменти. Безперечно, однією з умов економічного підйому підприємства стало саме те, що державна політика зорієнтувалася на вітчизняного виробника, який працює на атомну енергетику. Але велику роль відіграла й обласна влада, що простягнула руку в найважливіший для підприємства період.
Основні напрями діяльності ЗАТ сьогодні — розробки, виробництво і впровадження програмно-технічних засобів для АСК ТП у різних галузях промисловості: тепловій та атомній енергетиці, хімії, нафтохімії, металургійній, газовій тощо. Загалом за розробками СНВО «Імпульс» випущено більш як 20 тисяч керуючих обчислювальних комплексів. Їх поставлено в усі республіки колишнього СРСР, країни РЕВ, а також в Японію, Фінляндію, Індію, Китай, В’єтнам. Продукцію підприємства експлуатують на атомних і великих теплових електростанціях України і країн колишнього Союзу, на космодромі «Байконур» і в Центрі управління польотами, Московському і Санкт-Петербурзькому метрополітенах, експедиційних геофізичних центрах і на багатьох інших стратегічних об’єктах. Обчислювальні комплекси «Імпульсу» виконують своє завдання у ЗАТ «Укртатнафта», АТ «Уфаоргсинтез», на Магнітогорському, Карагандинському металургійних комбінатах і «Криворіжсталі», на машинобудівних і скляних заводах.
