Ціна на стратегічну сировину, що склалася в країні, б’є світові рекорди
Урожай соняшника нинішнього року значно втратив у вазі. Збирання стратегічного насіння практично завершено, зібрали його 3,3 млн. тонн — на 23% менше порівняно з 2003 роком. Причинами не справджених на полях сподівань фахівці називають скорочення посівних площ і несприятливі погодні умови.
Попри малооптимістичну інформацію, обнародувану Мінагрополітики, там вважають, що боятися громадянам дефіциту соняшникової олії не варто. Зібраного вистачить, щоб виробити 550—570 тисяч тонн її для внутрішнього ринку, ще близько 800—900 тисяч тонн піде на експорт. Не боятися особливо дефіциту без сумніву стратегічного для українського споживача продукту дає змогу і ситуація, що склалася на міжнародному ринку. Наша держава — третя за обсягами вирощування насіння соняшника у світі — дещо втратить свої експортні позиції. Річ у тім, що сформована світова ціна майже на 30 доларів нижча за внутрішню! Отже, більша частина врожаю соняшника не виїде за межі країни, олія, зроблена з нього, заповнить внутрішній ринок, що, за ідеєю, має сприяти її здешевленню. Активізація імпорту олії пальмової, яка дешевша за нашу традиційну, також свідчить про те, що ціни на соняшник підуть униз. На перший погляд добре, що стратегічне для олієжирових підприємств насіння дешевшатиме в інтересах переробників. Тільки виходить, що це невигідно нікому — виробники соняшникової олії втрачають частку на ринку і знижують обсяги продажу, а аграрники недоотримують прибуток.
Здавалося б, у період збору врожаю соняшник повинен дешевшати. Але ринок цей перестав функціонувати за законами класичного товарного ринку, коли ціну визначають пропозиція та реальний попит, бо з’явилися досить могутні гравці, котрі формують спекулятивний попит і розглядають соняшник як вигідну фінансову інвестицію в товар. Такого високого стартового рівня закупівельних цін, як нинішнього сезону збору врожаю, за роки незалежності не спостерігалося.
Олієекстракційні заводи, конкуруючи з трейдерами, вихоплювали насіння один в одного, заганяючи ціну дедалі вище. Переробні підприємства у вересні—жовтні за тонну соняшника давали на 500—600 гривень більше, ніж торік, тобто закупівельна ціна на 30—40 доларів перевищувала сформовані на світових біржах.
Замість того щоб купувати насіння рівномірно впродовж усього року, деякі переробники змушені брати кредити на ажіотажні закупівлі, платити за зберігання сировини. Загалом країна має великі потужності з переробки соняшника — майже 5 мільйонів тонн насіння на рік, що й провокує ажіотажний попит на нього.
Утім, деякі фахівці вважають, що насіння насправді мало вистачити для всіх переробників, а проблема полягає в тому, що комерсанти зібрали з ринку значну частину насіння і тим самим створили дефіцит, передбачаючи в перспективі перепродати цей соняшник вітчизняним олієекстракційним заводам за вищою ціною. І переробники візьмуть, оскільки іншої сировинної альтернативи в них немає.
Ситуація видається ще абсурднішою, якщо зважити, що багатьом посередникам більше нема куди подіти закуплене насіння, тільки продати його згодом вітчизняним переробникам. Річ у тім, що чинне 17-відсоткове експортне мито на соняшник робить його продаж за кордон не особливо прибутковим. На захист трейдерів виступили народні депутати. Зареєстровано три законопроекти, якими пропоновано його скасувати.
Коли щедрий урожай — і мито не перешкода
Маркетинговий сезон 2003—2004 для соняшника та продукції його переробки завершився з рекордними показниками експорту соняшникової олії і шроту
Слід зазначити, що тарифна політика України, спрямована на стримування вивезення насіння соняшника на користь внутрішньої переробки, сприяла динамічному розвитку експорту соняшникової олії, а також шроту і макухи в останні роки. Багатий торішній урожай стратегічного насіння дав змогу помітно наростити й експорт олійного насіння (порівняно з попередніми двома сезонами), навіть незважаючи на 17-відсоткове експортне мито. За попередніми даними, з жовтня минулого по вересень нинішнього року за кордон реалізовано 918 тисяч тонн насіння соняшника, 972 тисячі тонн олії і 1084 тисячі тонн шроту.
Засилля насіння
Експерти прогнозують: посівні площі під найліквіднішу культуру наступного року зростуть
Викликано це порівняно низькими витратами на вирощування і зростанням цін на соняшник, що, відповідно, сприяло збільшенню прибутковості його вирощування. Аналітики центру УкрАгроКонсалт прогнозують поновлення рекорду-2003, коли було посіяно 4,1 мільйона гектарів, і називають цифру до 4,5 мільйона. Можливо, перспективність культури посприяє тому, що практично всі площі озимих, які загинуть прийдешньої зими (зазвичай близько мільйона гектарів), також підуть під соняшник.
