Тернопільщина б’є рекорди. Аграрна область, де 70 відсотків товарної продукції формується в АПК, — з найнижчим рівнем зарплати, має найвищі у західному регіоні ціни на основні види продуктів харчування. Найдорожчі не лише м’ясо, а й макаронні вироби, олія. Добавка до пенсії, якій так зраділи люди, тане на очах.

Продати — дорожче, ніж виробити

Можна, звичайно, сказати, що кошти ці не підкріплені товарною продукцією. Частка правди в цьому є, але тільки частка. Громадське стадо в області справді дуже невелике. Однак понад 80 відсотків м’яса і молока заготовляють у селянських господарствах, а вони поголів’я не зменшували. М’ясних і молочних ресурсів, кажуть фахівці, в області достатньо — з початку року до Польщі експортовано більш як п’ять тисяч тонн м’яса на 52,1 мільйона гривень.

А чому різко вгору пішли ціни? Об’єктивних причин, вважає голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, немає. Зібрано понад мільйон тонн зернових — більше, ніж очікувалося навіть з корективами на наслідки липневої стихії. Уперше за останні роки з людьми розрахувалися за оренду і земельних, і майнових паїв. Ресурсів зерна й борошна вистачить на весь маркетинговий рік, але ціни на хліб та хлібобулочні вироби майже не змінилися. Деякі виробники якщо й показали зниження, то буханці одразу «схудли». Ціна хліба складається з дивної пропорції. Посіяти, виростити, зібрати і змолоти зерно — відсотків 30. Спекти хліб і доставити його до покупця — 70. До того ж калькуляції такі хитромудрі, ніби печуть хліб одночасно з використанням електроенергії й газу, а машини, які доставляють його з пекарні до магазину, здійснюють мало не навколосвітню подорож. Отож ціни на хліб завищено на 20—22 відсотки. Підпільні пекарні працюють мало не у підворіттях. На більшості ринків — жахлива антисанітарія. У лісопосадці поблизу Тернополя дачники знайшли шкіри, нутрощі, голови забитих тварин. Заготівельники поспішають скористатися підвищенням цін і на такі «дрібниці» не зважають.

Діапазон накруток

Ціни на м’ясо і м’ясопродукти на Тернопільщині з початку року зросли на 40 відсотків. Вони вищі, ніж на ринках Чернівців, Івано-Франківська і Львова. Та й усередині області діапазон цін також широкий. Якщо у Гусятинському районі кілограм яловичини коштує 10—12 гривень, то у Шумському і Борщівському — 19, свинина — від 15 гривень у Лановецькому районі до 26 — у Монастириському, сало — від 8 до 16 гривень. Такий само різнобій у цінах на молоко. Об’єктивних причин, кажуть фахівці, немає.

Селянинові на ринок — зась

Через багато років у нашому лексиконі знову з’явилося слово «спекулянт». Ми все ще соромимося вимовляти його, мовляв, не пасує для ринкових умов. Але ринок — це конкуренція. А яка може бути конкуренція на Тернопільському центральному ринку? У м’ясних рядах — самі перекупники. Бабцю з куркою й близько сюди не підпустять, не кажучи вже про селянина з тушею. Перестрівають їх ще на під’їздах до Тернополя. Недавно виявили 12 таких молодиків. Ще б пак! Хто впустить «золоту» жилу: м’ясо у селянина купують по 12—14 гривень, а перепродують по 24—30. Усі перекупники — на фіксованому податку. Скаржаться, правда, що доводиться платити «данину» численним представникам контролюючих і правоохоронних органів, податківцям. Але всі мирно співіснують. Заробітчанські гроші, яких чимало крутиться в області, також підігрівають попит. Людині, котра живе на зарплату, а надто пенсіонерам, до м’ясних рядів не підступитися.

Руки вгору перед перекупниками піднімає навіть директор ТОВ «Тернопільський центральний ринок» Євген Ворко. Колись ринок мав свій потужний заготівельно-торговельний підрозділ, але він не витримав конкуренції з перекупниками.

Збити ціни можна. Було б бажання

І все-таки ціни на м’ясо та інші продукти в області збили. На один день, коли повсюдно відбувалися осінні ярмарки і коли торгував виробник. Саме на ті 30—40 відсотків. Упали вони і на Центральному ринку, але наступного дня знову поновилися. Обласна влада обіцяє, що ярмарки відбуватимуться частіше. Директор уже згадуваного товариства, до якого входять три ринки, каже, що готовий виділити торгові місця для товаровиробників з районів, але не дає гарантії, що вони торгуватимуть. Хіба біля кожного селянина ставити міліціонера. Вирішено проводити конкурси для районів, які організують продаж дешевшої і якісної продукції. Голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк розпорядився встановити граничний рівень цін на найважливіші продукти харчування. Можливо, вони й дадуть якийсь ефект, але ненадовго — до виборів, чого, мабуть, і добивається уряд.

Але чиряк на тілі суспільства у вигляді перекупників, які паразитують на праці селян, визрів давно. І ринок потрібно регулювати. Дали селянам доплату на худобу, але отримати її одноосібникам майже нереально, адже немає кому, окрім перекупників, здати її. Заготівельних контор майже немає, а перекупники доплат не дають. Ще не так давно у районах діяли узгоджувальні комісії, де товаровиробники і заготівельники за участю місцевої влади домовлялися про ціни. Тепер і їх немає. Чому Закон України «Про ціни і ціноутворення» не поширити б на всіх, без винятку, суб’єктів підприємницької діяльності. Зрештою, ті, хто випустив джина з пляшки, мабуть, знають, як загнати його туди. Було б бажання...

 

Тернопільська область.