Ранкове і денне засідання 3 листопада
За таке рішення проголосували 230 народних депутатів, котрі в основному представляють опозиційні фракції. Цим рішенням Верховна Рада зобов’язала Кабінет Міністрів доопрацювати проект держбюджету на 2005 рік та подати його на розгляд до 30 листопада.
Ухваленню такого рішення передувала затяжна процедурна дискусія. Зокрема, на початку засідання перший заступник голови Комітету ВР з питань бюджету Валерій Коновалюк («Регіони України») заявив про відсутність висновків бюджетного комітету, оскільки його засідання не відбулося через відсутність кворуму, і запропонував перенести розгляд цього питання. Натомість голова Комітету ВР з питань бюджету Петро Порошенко («Наша Україна») нагадав народним депутатам, що висновки бюджетного комітету були надані ще під час першого розгляду бюджету. Водночас, за його словами, Бюджетний кодекс забороняє приймати до розгляду будь-які пропозиції, що надійшли до комітету після 1 жовтня. Тому комітет уточнив і включив до порівняльної таблиці всі пропозиції, які звучали у стінах Верховної Ради.
Стосовно процедури розгляду цього питання, то 18—19 жовтня комітет рекомендував Верховній Раді схвалити усі подані станом на 1 жовтня пропозиції і запропонував передати їх уряду на доопрацювання. З того часу, за словами П. Порошенка, відбулося декілька позитивних і негативних моментів. Позитивним він назвав те, що з 20 жовтня Прем’єр-міністр не пообіцяв до вже обіцяних, але не забезпечених фінансуванням 55 млрд. грн. нічого додатково. Однак негативним моментом є те, що уряд так і не відповів на звернення комітету стосовно джерел фінансування підвищених пенсій, зарплат, виділення автомобілів та дотацій ветеранам, проведення військової реформи. Тобто уряд не виконав завдання, яке перед ним ставила Верховна Рада. Водночас голова комітету заявив, що необхідні для ухвалення рішення процедурні моменти повністю дотримані, а щоб не зупиняти бюджетний процес, він запропонував відправити проект бюджету на доопрацювання до уряду.
З окремою думкою від імені 12 членів бюджетного комітету виступив В. Коновалюк. У його заяві зазначено, що 20 жовтня на розгляд Верховної Ради було подано не висновки бюджетного комітету, а порівняльну таблицю, котра налічує до двох тисяч часто взаємовиключних пропозицій народних депутатів. За його словами, відбулося порушення Бюджетного кодексу, оскільки не передбачено повторного першого читання бюджету. Саме тому 12 депутатів пропонують ухвалити бюджет після виборів Президента. Цю позицію підтримав єдиний присутній від уряду заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. Він зазначив, що Верховна Рада має розглянути висновки комітету, і їх прийняття означатиме ухвалення бюджету в першому читанні. Проте, на його думку, досі такого документа, як «висновки», немає, а отже, немає і предмета для розгляду у Верховній Раді. Він також звернув увагу на незбалансованість поправок, оскільки одні з них пропонують профіцит бюджету, а інші — його дефіцит. То як його має доопрацьовувати уряд, запитав він.
Віктор Пинзеник («Наша Україна») на це сказав, що ми вперше є свідками безпрецедентного випадку, коли сам уряд блокує його ухвалення. Натомість Володимир Воюш (СДПУ(о) заявив, що процедура ухвалення бюджету перетворилася на політичну акцію, і запропонував перенести його розгляд.
Після цього слово взяв Петро Порошенко і заявив, що жодної окремої думки члени бюджетного комітету не схвалювали, а зібрані згодом 12 підписів — це менше третини членів комітету. Після цього головуючий на засіданні Голова Верховної Ради Володимир Литвин поставив на голосування пропозицію, за якою пропонувалося підтримати поправки народних депутатів і відправити документ на доопрацювання уряду. Проте за це рішення проголосували лише 180 народних депутатів. Після цього 230 голосами було підтримано пропозицію про повернення бюджету на доопрацювання до уряду та про подання його до Верховної Ради на новий розгляд до 30 листопада.
Далі народні депутати 300 голосами підтримали у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про статус закордонних українців», які передбачають державні гарантії стосовно можливості позаквотової імміграції, безвізового в’їзду на територію України, культурного та інформаційного задоволення потреб закордонних українців.
