Нотаріус зі стажем, який просив редакцію не називати його, тепер із жалем спостерігає, як іде до свого логічного завершення прийняття законопроекту «Про нотаріат»:
«Майже в кожного приватного нотаріуса є помічники, молоді хлопці й дівчата, які після закінчення вузу влаштовуються до нотаріальних контор та бюро для здобуття досвіду роботи. Потім, після щонайменше шести місяців, якщо вони впевнилися, що нотаріат — це справа їхнього життя, вони складають кваліфікаційний іспит і, якщо матимуть позитивний результат, повинні стати нотаріусами. Та до цього кінцевого пункту є одна, але велика перешкода. Щоб отримати печатку і місце нотаріуса, для них мають збільшити квоту нотаріусів в певному нотаріальному окрузі. Тому тепер, приміром, у Києві, в черзі на збільшення квоти чекають сотні амбіційних і, на мою думку, перспективних молодих юристів. Тепер подивімося, чи вирішує цю проблему новий законопроект. Він пропонує цілком знищити категорію державних нотаріусів і надати саме цим нотарям право на позачергове отримання реєстраційного посвідчення і квоти. Тобто вся ця черга посунеться не вперед, а назад... І де ж перспективи для молоді?
Окрім того, щоб набути право складати кваліфікаційний іспит, помічником нотаріуса за новим законопроектом потрібно працювати два роки, а не шість місяців, як є це тепер. Можливо, це позитивний момент, адже вивчити нотаріальну справу досконало за короткий термін неможливо. Проте чи вирішує це проблему квоти? Ні. У новому законопроекті законотворець пропонує встановити єдину систему тарифів під час оплати нотаріальних послуг. Яка мета цього нововведення? Праця, як відомо, повинна приносити не тільки моральне задоволення, особливо, якщо ти працюєш, відповідаючи за свої помилки всім своїм майном. І зрівнялівка в делікатній сфері нотаріальних послуг, на мій погляд, не приведе до поліпшення їх якості. А якраз навпаки. Постає запитання: чи варто буде тоді працювати в цій сфері? Може, краще мені змінити сферу юридичної діяльності? Приміром, стати адвокатом. Та немає гарантій, що незабаром кардинальних змін не зазнає нині чинний Закон «Про адвокатуру».
Усунувши епітет «державний» від поняття нотаріату в новітньому законопроекті, але зберігши в ньому нотаріальні округи (що означає — квотування нотаріальної діяльності) та встановивши єдині тарифи оплати нотаріальних послуг, законодавець зберігає таким чином керуючу й спрямовуючу роль держави, точніше, її виконавчої структури — Міністерства юстиції — у вітчизняному нотаріаті, роблячи доступ до професії ще складнішим, а її ефективне функціонування проблемнішим. Кажуть, що зміни, хоч би які вони були, на краще. Та чи так це?»
До речі
За інформацією Мін’юсту, з 1 січня кількість державних нотаріусів буде збільшено на 145 осіб, а також додатково відкрито 29 державних нотаріальних контор у деяких малих та середніх містах.
Нині в Україні діють 789 державних нотаріальних контор і загальна кількість нотаріальних округів становить 637.
