З досьє «ГУ». Георгій СКУДАР, народний депутат України по 52-му виборчому округу (Донецька область). Народився в 1942 році в місті Олов’яна Читинської області. Закінчив Краматорський індустріальний інститут, доктор економічних наук. До обрання в парламент — голова правління ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». Герой України, нагороджений орденами «За заслуги» ІІ й ІІІ ступенів, заслужений машинобудівник України. Член Партії регіонів, Комітету ВР із питань економічної політики, управління народним господарством, власності й інвестицій.

— Георгію Марковичу, які з підготовлених за вашої участі законів ви вважаєте найзначущими?

— Насамперед закон про збільшення вдвічі — з п’яти до десяти відсотків — витрат на капітальне будівництво без оподатковування. Це стимулює виробників вкладати гроші в технічне переозброєння і модернізацію своїх виробництв. Заслуга нашої фракції «Регіони України», усіх представників від Донецької області — прийняття нового закону про оподатковування фізичних осіб, що знизив ставку прибуткового податку до 13 відсотків. Закони економіки такі, що зменшуючи податковий тягар, ми даємо імпульс розвиткові виробництва й у результаті — збільшенню надходжень до бюджету.

— Чи задоволені ви своєю роботою як народного депутата? Чи справдилися ваші передвиборні очікування?

— Безумовно, не задоволений і насамперед тією обстановкою, в якій працює Верховна Рада. Ми поки що працюємо непрофесійно і невідповідально. Вважається, що кожен депутат має бути сам по собі. Це неправильно. У парламенті повинна обов’язково бути більшість, що несе тягар відповідальності перед державою за соціальну, економічну і політичну ситуацію в країні. Один депутат не може відповідати за країну.

Наша Верховна Рада не несе сьогодні такої відповідальності перед своїм народом. Має бути так: чи ти в більшості працюєш, чи в опозиції розповідаєш, як працюватимеш. Депутат не може бути спостерігачем.

— Після прийняття змін до Конституції умови зміняться? Чи політреформу буде «поховано»?

— Необхідно в будь-який спосіб проголосувати за реформу. Потрібно, щоб у нас була єдина відповідальність парламенту й уряду за розвиток економіки держави. Сьогодні цього немає. Верховна Рада голосує за закони, ставить перед урядом завдання. А чи є ресурси чи немає — за це парламент жодної відповідальності не несе.

По-друге, у парламенті повинні бути і більшість, і опозиція. Країні не потрібен парламент, де влаштовують торги один перед одним і не приходять до консенсусу відповідальності за країну, оскільки на клітинному рівні в народних депутатів немає головної відповідальності: спочатку думай про Батьківщину, а потім — про себе. Тому я голосуватиму за реформу.

— Чи використовуєте ви свій депутатський статус, щоб одержувати замовлення для рідного заводу?

— Я використовую не депутатський статус, а можливість спілкування з людьми, бізнес з якими традиційний для Новокраматорського машинобудівного заводу.

— Свого часу ви стверджували, що в Україні немає прогресивного менеджменту, і всі нещастя країни через те, що тут занадто мало людей, котрі знають економіку й уміють нею керувати. Що змінилося останніми роками?

— Природно, ситуація поліпшилася. Темпи розвитку, які демонструє сьогодні наша країна, свідчать про те, що з’являються люди, котрі вміють керувати економікою, бізнесом, процесами створення нових виробництв. Але якщо на підприємстві сьогодні низька заробітна плата, не знають, що виробляти і як продавати, винними в такій ситуації є винятково менеджери. І державі, власникам потрібно рішуче позбуватися від нездатних менеджерів.

— Розкажіть про свою родину, захоплення.

— Дружина — колишній інженер-металург, нині на заслуженому відпочинку. Дочки давно оперилися, мають свої родини. Старша живе в Києві, молодша — в Краматорську. Із захоплень залишилася тільки робота, хоча попри всю зайнятість, намагаюся не пропускати тенісні тренування і балетні спектаклі.