Парламент був, є і буде

— Враховуючи, що парламент, навіть в останній сесійний тиждень — у такий гострий період — працював злагоджено й ухвалював важливі закони, можна прогнозувати, що і після першого туру виборів він працюватиме так само продуктивно. Гадаю, що керівництво парламенту в наступний період також продемонструє виваженість, толерантність і твердість. Це стане запорукою того, що Верховна Рада не буде тимчасовим органом. Не виключаю, що виникне ситуативна конституційна більшість, яка захоче обмежити повноваження новообраного Президента і перекласти їх на плечі парламенту, тобто зробити крок до парламентсько-президентської республіки.

— Парламентське життя в Україні в останній період різко активізувалося. Нині в парламенті — особлива атмосфера продуктивної праці, навіть попри конфлікти. Однак у парламенті є резерви для плодотворної роботи. Щоправда, перегрупування сил і формування нової більшості неминуче. Цей уряд буде розпущено, тому під час формування наступного виникне багато конфліктів інтересів. І це впливатиме на парламентські настрої. Сподіваюся, що новий Президент разом з Верховною Радою спокійно реформуватимуть Конституцію, економіку, систему політичної влади.

— Президентські вибори відбудуться, попри деякі розмови і бажання зірвати перегони. Після президентських виборів у парламенті буде нова більшість і буде коаліційний уряд, і нормально працюватиме парламент. Розпустити його Президент не має права. Тому буде млявоплинна боротьба між виконавчою владою і законодавчим органом. Щоб цього не було, новий Президент має піти на співпрацю. А на політичній реформі, абсолютно впевнений, треба поставити крапку, хоча б на рік. Звісно, після виборів ми приймемо бюджет. Його треба було прийняти раніше, однак, на жаль, цим процесом керували інші політичні сили. Думаю, що за цим стоїть адміністрація Президента. Їй вигідно розколоти парламент.

— Нині все робиться для того, щоб знищити парламент і знищити парламентаризм в Україні. І слава Богу, що Голова Верховної Ради зайняв принципову позицію. Взагалі, існуюча влада негативно ставиться до парламенту. Деякі дивуються, що парламентську трибуну використовують як політичну. В усьому світі так. Трибуна — це останній острівець демократії і свободи слова. Парламент — це передній край політичної боротьби. Звичайно, потрібно, щоб домінувала законодавча функція, але позбавити Верховну Раду політичної функції неможливо. Гадаю, після виборів парламент буде збережено, і він працюватиме ефективно, перспективно, масштабно і конструктивно. Україна — не Азія і не Білорусь, а Європа. Я переконаний: вибори будуть потужним поштовхом для розвитку парламентаризму, свободи слова і демократії.

— Є така дитяча приказка: «Що буде після того, як козі виповниться шість років» — піде сьомий. Після 31 жовтня настане 1 листопада, і життя триватиме. І ВР працюватиме, будуть блокування, буде конструктив. Можливо, перерозподілять парламентські портфелі. Потрібна політреформа, бо треба чітко виписати обов’язки Президента, ВР і Кабміну. Думаю, після виборів горітиме держбюджет, і обов’язково треба прийняти закон про стасус дітей війни.

— Події після президентських виборів не будуть нормальні. Я був спостерігачем на виборах у деяких країнах, зокрема в Азербайджані, тому переконаний: треба зробити все, щоб був порядок. Головне, щоб вибори відбулися прозоро і демократично. В будь-якому випадку вони впливатимуть на події в парламенті.

— Хоч би хто став главою нашої держави, він буде змушений рахуватися, а я сподіваюся, що і тісно співпрацювати, із Верховної Радою. Хочеться вірити й у те, що із завершенням передвиборної кампанії вщухнуть пристрасті, політиканство залишить стіни парламенту, і народні депутати готуватимуть і прийматимуть закони. Перший і невідкладний із них — «Про Державний бюджет України на 2005 рік», розроблений на основі схвалених парламентаріями основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Нині у комітетах і комісіях, фракціях і депутатських групах практично завершено підготовчу роботу, і законопроект може виноситися на обговорення в сесійну залу.

— Теперішня ситуація типова для передвиборної кампанії, і після виборів вона кардинально зміниться. Переважна більшість депутатів не зацікавлена в дострокових парламентських виборах і не спонукатиме Президента до розпуску Верховної Ради з двох міркувань: по-перше, дострокові вибори до парламенту стануть тягарем для державного бюджету, а по-друге, після виборів з’явиться лідер, який консолідує навколо себе центристські сили. Я впевнений, що в цьому випадку буде сформовано конституційну парламентську більшість, до якої ввійдуть уже не 226 а 300 народних депутатів.