Холодна і гаряча вода з крана в будь-який час доби, центральне опалення в холод, доглянуті двори, чисті море й повітря, живність у гірських лісах — ідилія, про яку Ялта не тільки мріє, а й інтенсивно прямує до мети.
Про цей «похід» наша розмова з ялтинським міським головою Сергієм БРАЙКОМ:
Як розпрощатися з режимом
— Скільки себе пам’ятаю, Ялта жила в режимному графіку подачі води. І тільки торік із держбюджету спрямовано перші п’ять мільйонів гривень для того, щоб доопрацювати потужності міських водоочисних споруд. На наступний рік заплановано ще 13,5 мільйона гривень, і якщо ми одержимо їх у першій половині року, зможемо завершити будівництво і запустити другу чергу цього життєво важливого для курорту об’єкта, а отже — розпрощатися з режимом. Вода в Ялті буде цілодобово.
Зжила себе і система подачі тепла. Його вартість у нас, мабуть, чи не найвища — майже 700 гривень гігакалорія, в інших містах у межах 180 гривень щонайбільше. Проблему індивідуальних котелень на всі об’єкти соціальної сфери ми вирішуємо вже тепер — це перший етап спеціальної програми. Другий — встановлення міні-котелень на багатоквартирні будинки. І третій — забезпечення двоконтурними котлами близько двох тисяч квартир соціально незахищених сімей. Реалізація всієї цієї програми коштуватиме місту майже 30 мільйонів гривень. Це великі гроші, весь річний бюджет міста становить 80 мільйонів гривень. Але програму ми виконаємо з бюджету розвитку, що поповнюється коштами від приватизації землі та міського майна.
— Сергію Борисовичу, і все-таки котельні, що димлять на Південнобережжі, не сумісні з поняттям курортного середовища. Та й «буржуйки» у квартирах місцевих жителів — нонсенс.
— Тому й форсуємо будівництво магістрального газопроводу Ялта—Форос—Севастополь і наступного року завдяки зусиллям державного, республіканського і місцевого бюджетів, концентрації коштів власників оздоровниць, пайової участі всіх зацікавлених суб’єктів господарювання Південнобережжя буде газифіковано.
Гору з’їсть завод
— Кажуть, мало не найбільшою серед гір узбережжя є... смітник.
— У цьому гіркому жарті лише частина жарту. Смітнику — полігону твердих побутових відходів, це просто відвал, без переробки — 30 років. Нині рекультивуємо цю гору, висаджуватимемо сосни або інші рослини за рекомендацією вчених. Додатково відводимо землю, риємо котлован, будемо, дотримуючись усіх санітарних вимог, обладнувати нове місце, просто під смітником, для побутових відходів. Це максимум років на п’ять урятує місто. А перспектива — сміттєпереробний завод, на що потрібно за техніко-економічним обґрунтуванням не менш як 25 мільйонів доларів. Окупність проекту — п’ять—сім років. Найпевніше, під будівництво цього об’єкта доведеться брати кредит. А ось техніко-економічне обґрунтування виконали американці, під його розробку уряд США виділив грант, зацікавившись нашим інвестпроектом.
Технологія, яку буде використано на цьому заводі, дає можливість отримати природний газ — метан, що може забезпечити теплом і гарячою водою найближчі мікрорайони. А головне — завод зможе «з’їсти» сам смітник.
— Як Ялта збирається боротися із загазованістю на вулицях?
— Сьогодні в місті зареєстровано близько 40 тисяч автомобілів на 100 тисяч населення. Це пікове навантаження. За результатами експертизи спеціалізованого дорожнього інституту створюється спеціальна програма. Плануємо здійснити її в два етапи. Перший — будівництво двох підземних переходів, облаштування схеми і регулювання руху, установка дорожніх знаків і світлофорів. Другий етап передбачає розвантаження кількох мікрорайонів.
Риба — де чистіше
— Як екологи оцінюють стан моря в межах міста, суто візуально, воно не завжди чисте...
— Це через те, що з гір, точніше з верхів’їв двох річок — Бистрої і Водопадної, іде селевий потік дощової погоди. І ми поки що навряд чи можемо претендувати на Блакитний прапор. Ось наступного року будемо ставити заслони від селів. А щодо всієї Великої Ялти, вода хороша. Та що там казати, за багато років, коли курорт працював не на повну потужність, очистилося не тільки море — з’явилася риба в тому, колись звичному чорноморському асортименті, у гірсько-лісовому заповіднику з’явилися кабани, олені, багато іншої живності, птахи — перестали труїти ліси хімією... Ось лише штрих: дорогою додому, а живу я в Орлиному, ввечері щораз то дві-три лисиці, то по кілька зайців пробігають.
Адже важливий стан не тільки моря, а й курортного середовища загалом.
І місто старається. Наші зусилля приваблюють відпочивальників і інвесторів. Їх припливу сприяє статус міста — «Територія пріоритетного розвитку «Велика Ялта», що передбачає низку податкових і митних пільг.
У міськраді створено і відповідний відділ з питань ТПР. А також є комунальне підприємство «Ялта-інвест».
Ялта змінюється, з’являються гарні готелі — «Ореанда», «Брістоль», «Левант», «Літо» та інші... А набережна стала справжньою перлиною.
— Що ж, нехай на цьому шляху до Блакитного прапора у вас буде якнайбільше однодумців.
— Дякую. Ми це відчуваємо і з боку всієї держави, і з боку республіки.
Розмовляла Світлана ПИСАРЕНКО.
