Бюджет-2005: небезпека дисбалансу

Почнемо з найважливішого питання. Міністерством фінансів під час підготовки проекту держбюджету на 2005 рік було вилучено норму, яка діяла в 2003—2004 роках, стосовно нульової ставки на операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів. При цьому не було взято до уваги, що зазначена норма є вкрай важливою для галузі, адже значне податкове навантаження не дозволяло компанії належним чином сплачувати всі нараховані податки та забезпечувати фінансування виробничих програм. І досвід 2000—2002 років, коли було скасовано нульову ставку, призвів до збільшення податкової недоїмки НАК «Нафтогаз України», до зростання дефіциту коштів на капітальні вкладення та до погіршення розрахунків з Туркменистаном за імпортований природний газ.

Лише 2003 року, насамперед завдяки відновленню дії нульової ставки на операції з продажу імпортованого природного газу, ситуація зі сплатою нарахованих податків поліпшилася. Сьогодні компанія має можливість повністю сплачувати нараховані податкові зобов’язання, гарантовано виконувати міжнародні угоди щодо транзиту природного газу і нафти та вчасно розраховуватися з Туркменистаном.

Аналіз виконання податкових зобов’язань НАК «Нафтогаз України», в умовах дії нульової ставки ПДВ, свідчить про стійку тенденцію збільшення надходжень до держбюджету від її підприємств. Зокрема, у 2003 році підприємствами НАК поточні розрахунки з бюджетом було виконано сповна, в тому числі з податку на додану вартість майже на 122 відсотки. Було також зменшено податкову недоїмку з ПДВ на 227 млн. гривень. За дев’ять місяців 2004 року сплата податків підприємствами НАК «Нафтогаз України» становить 106,5 відсотка від нарахування, зокрема, податку на додану вартість за зазначений період нараховано 429,9 мільйона гривень, сплачено 716,7 мільйона.

Зазначимо, що встановлення нульової ставки ПДВ на операції з продажу імпортованого природного газу не призвело до зменшення доходної частини бюджету. Навпаки, внаслідок зменшення податкового кредиту у споживачів імпортованого газу надходження ПДВ до бюджету збільшилися. За даними Держказначейства, загальні надходження до Держбюджету України в 2003 році становили 22 918,8 мільйона гривень, що на 4 561,5 мільйона більше, ніж у 2002-му. Така ж тенденція зберігається і в 2004 році. Державна податкова адміністрація України зазначає, що за вісім місяців нинішнього року загальні надходження з ПДВ становлять 10 362 мільйона гривень, що порівняно з аналогічним періодом минулого року на 18 відсотків більше, а з урахуванням відшкодованих сум ПДВ надходження становлять 3 658 мільйона гривень, що на 16 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2003 року.

Отже, як свідчить досвід 2003—2004 років, сьогодні важливо продовжити позитивну практику встановлення нульової ставки податку на додану вартість на операції з продажу природного газу, імпортованого в Україну, що дасть змогу компанії здійснювати безперебійне постачання природного газу для галузей національної економіки та населення, підтримувати на належному рівні роботу газотранспортної системи та вчасно розраховуватися з бюджетом і виконувати міжнародні угоди.

У статті 83 Міністерство фінансів пропонує призупинити дію Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат». На нашу думку, ця пропозиція не витримує жодної критики, адже до ухвалення цього закону в Україні не було економічно обгрунтованого механізму визначення ставки рентних платежів на нафту, природний газ та газовий конденсат, а практика встановлення ставок рентних платежів в абсолютних показниках не відповідала економічній сутності цього виду платежу, метою якого є вилучення на користь держави частки отриманого нафтогазовидобувними підприємствами прибутку.

Що натомість пропонується? Мінфін намагається відновити податкову систему, яка не враховує особливостей нафтогазовидобувної галузі, що характеризується різноманітністю гірничо-геологічних умов розробки нафтових і газових родовищ. Зокрема, близько 70 відсотків нафтогазових родовищ України перебувають у важких гірничо-геологічних умовах та мають низький дебіт вуглеводнів. Відтак експлуатація більшості свердловин на таких родовищах просто нерентабельна.

Щорічне встановлення ставок рентної плати на нафту, природний газ і газовий конденсат без їх економічного обґрунтування призводить до збиткової діяльності нафтогазовидобувних підприємств, не дає їм можливості здійснювати приріст запасів та забезпечувати технічне переоснащення галузі. Крім того, відпускна ціна на природний газ власного видобутку (який в повному обсязі спрямовується на потреби населення)  регулюється державою і перебуває на такому рівні, що за умови сплати діючої рентної ставки видобуток природного газу в Україні стає збитковим. Тому Верховна Рада України й ухвалила зазначений закон, сподіваючись, що він дасть змогу за рахунок застосування диференційованих ставок рентних платежів вирівняти умови виробничої діяльності нафтогазовидобувних підприємств незалежно від гірничо-геологічних чинників розробки родовищ, зробить рентабельним видобуток нафти, природного газу і газового конденсату на старих, мало- та низькодебітних родовищах і родовищах з великою глибиною залягання та стимулюватиме розробку нових «глибоких» родовищ. Президент України також підтримав Верховну Раду України і підписав цей закон.

Тому є всі підстави стверджувати, що призупинення дії Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і нафтовий конденсат» призведе до безумовного зменшення видобутку вуглеводнів, а збільшення розмірів рентної плати на видобуток вуглеводнів спричинить скорочення щорічного приросту запасів вуглеводнів, що забезпечується підприємствами НАК «Нафтогаз України» щонайменше на 7—10 мільярдів кубометрів газу. Відтак тільки у 2005 році зменшення обсягів видобутку природного газу може перевищити 250 мільйонів кубометрів. Отже, державі потрібно буде здійснити додаткову закупівлю газу за ціною, що значно перевищуватиме ціну власновидобутого газу. Зокрема, за середньої ціни реалізації газу власного видобутку у розмірі 23 доларів США додаткову закупівлю потрібно буде здійснювати за ціною не менш як 70 доларів США. В цьому випадку, з огляду на значну різницю між ціною імпортованого газу та ціною його реалізації, НАК «Нафтогаз України» зазнає додаткових витрат і збитків у розмірі 65 мільйонів гривень. А у зв’язку зі зменшенням видобутку газу бюджет недоотримає близько 10 мільйонів гривень податку на прибуток. У наступні 3—4 роки прогресуюче скорочення обсягів видобутку газу перевищуватиме 1 мільярд кубометрів на рік і відповідно збитки збільшаться до 300 мільйонів гривень, що практично зробить неможливим належне фінансування робіт з приросту запасів природного газу та утримання обсягів його видобутку на досягнутому рівні.

Ще раз хочу наголосити, що збільшення ставок рентної плати призведе до збитковості власного видобутку газу, бо його реалізація здійснюється споживачам соціальної сфери за регульованими державою цінами. Адже розрахунки свідчать: за середньої собівартості видобутку природного газу, яка у І півріччі 2004 року становила 82,28 гривні за тисячу кубометрів, ренти на газ — 30,6 гривні та 20 відсотків ПДВ розрахункова відпускна ціна, що лише покриватиме виробничі витрати підприємств, має становити 135,5 гривні за тисячу кубометрів газу. Проте середньозважена ціна реалізації природного газу для потреб населення навіть без урахування тарифів на транспортування становить лише 117,16 гривні за тисячу кубометрів, а для населення, що користується лічильниками газу, — 102,16 гривні.

Ще один негативний момент від призупинення дії закону — додаткові витрати у розмірі 352 мільйонів гривень, які планувалося спрямувати на розвиток та облаштування нових газових родовищ та утримання обсягів видобутку природного газу на досягнутому рівні.

Вважаємо, що тільки ці аргументи переконливо свідчать про неприпустимість призупинення дії Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і нафтовий конденсат». Навпаки, саме завдяки цьому закону є можливість збільшення видобутку вуглеводнів в Україні, як це передбачено Національною програмою «Нафта і газ України до 2010 року», в тому числі за рахунок збільшення видобутку вуглеводнів у межах територіальних вод і виняткової (морської) економічної зони України. Внаслідок цього також буде збільшено не лише рентні платежі до бюджету, а й надходження від інших податків (ПДВ, податок на прибуток тощо). На нашу думку, викладене однозначно вказує на необхідність вилучення пункту 23 статті 83 з проекту держбюджету на 2005 рік.

Статтею 11 (пункт 27) проекту бюджету передбачено, що одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України є податкова заборгованість минулих років підприємств НАК «Нафтогаз України» з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення. Порівняно з 2004 роком ця норма доволі обтяжлива для НАК «Нафтогаз України» (статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» передбачалось 10-відсоткове скорочення податкової заборгованості), оскільки компанія за проектом повинна буде внести до державного бюджету близько 3 мільярдів гривень (без пені та штрафів). Проте за умови неналежних розрахунків споживачів за спожитий газ це призведе до збільшення податкового навантаження на підприємства НАК «Нафтогаз України», спрямування обігових коштів на погашення недоїмки з платежів до бюджету, що негативно вплине на виробничий процес і фінансову діяльність підприємств нафтогазового комплексу. Зокрема, на сьогодні залишається непогашеною значна заборгованість споживачів природного газу за минулі роки, але цілком зрозуміло, що тільки за рахунок належних розрахунків споживачів можна скоротити цю податкову заборгованість.

Станом на 10.09. 2004 року найбільшими боржниками за природний газ є підприємства комунальної теплоенергетики — їхня заборгованість становить 2 мільярди 225,8 мільйона гривень, енергогенеруючі компанії — 859,3 мільйона гривень та населення — 803,3 мільйона гривень. Отже, заборгованість тільки цієї категорії споживачів, стосовно яких компанія позбавлена можливості звертатися за стягненням майна, становить 3,8 мільярда гривень, що значно перевищує заборгованість НАК перед державним бюджетом. Отож і ця норма потребує зважених підходів та додаткового опрацювання механізму її реалізації, з урахуванням чинних законів про списання та реструктуризацію боргів за природний газ.

Не викликає жодних сумнівів необхідність створення страхового резерву палива. У ст. 30 (пункт 20) проекту держбюджету зазначено, що з метою розвитку електроенергетики для створення запасів твердого палива на складах теплоелектростанцій передбачено спрямувати 280 мільйонів гривень. Але ж НАК «Нафтогаз України» щорічно для забезпечення сталої роботи енергогенеруючих компаній під час осінньо-зимового періоду за рахунок власних коштів створює резерв природного газу на суму понад 500 мільйонів гривень. Водночас на створення резерву впливає чимало факторів, одним з яких є сезонне коливання споживання природного газу. Тому в проекті бюджету потрібно передбачити необхідні умови для створення запасів природного газу у підземних сховищах для потреб теплоелектростанцій, підприємств теплоенергетики та бюджетних установ, доповнивши статтю 30 таким пунктом: «Надати право розстрочення (відстрочення) НАК «Нафтогаз України» з податкових зобов’язань з рентної плати за транзитне транспортування природного газу в межах 2005 бюджетного року для створення запасів природного газу у підземних сховищах для потреб теплоелектростанцій, підприємств теплоенергетики та бюджетних установ». Це дозволить компанії навіть за умови сезонного коливання обсягів споживання забезпечити природним газом роботу енергогенеруючих компаній, підприємств теплоенергетики та потреби бюджетних установ.

Ще одне важливе питання — погашення зобов’язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян. Проектом держбюджету на 2005 рік (ст. 45) пропонується надати Кабінету Міністрів право здійснити у 2005 році розрахунки з погашення зобов’язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та за державними цінними паперами колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості громадян (що утворилася станом на 1 вересня 2004 року за спожиті громадянами електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги з водопостачання і водовідведення, квартирну плату) в рахунок податкового боргу минулих років перед бюджетом, що його мають підприємства житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, що надають ці послуги, на суму 6 мільярдів гривень. Якщо громадяни не мають такої заборгованості, передбачено розрахунки проводити в рахунок оплати винятково цими громадянами 20 відсотків вартості поточних платежів за спожиті ними електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги з водопостачання і водовідведення, квартирну плату. На нашу думку, можна погодитися з пропозицією стосовно погашення зобов’язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян шляхом погашення заборгованості населення за спожитий природний газ у рахунок податкового боргу компанії за минулі роки. Механізм виконання цієї норми відпрацьований низкою постанов Кабміну, зокрема постановою уряду від 21 січня 2004 року «Про затвердження порядку перерахування у 2004 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні».

За умови залучення для розрахунків Державним казначейством України тимчасово вільних коштів ця пропозиція дасть позитивні результати. Водночас не можна погодитись із пропозицією стосовно компенсації громадянам знецінених заощаджень у рахунок оплати 20 відсотків вартості поточних платежів за природний газ. Бо споживання природного газу в рахунок погашення недоїмки компанії неодмінно призведе до вимивання та дефіциту обігових коштів, збільшення податкового навантаження на підприємства НАК «Нафтогаз України», негативно вплине на виробничий процес та фінансову діяльність підприємств нафтогазового комплексу. Все це вказує на необхідність підходів до розробки та ухвалення державного бюджету на 2005 рік, котрі не породять фінансових дисбалансів та не призведуть до скорочення нафто- і газовидобутку та накопичення боргів.