Щоб стати новою, ідея має бути досить божевільною, вважають у Донецькому інституті проблем штучного інтелекту
Більш як 180 учених, аспірантів і студентів, що представляють 118 наукових і промислових організацій та університетів із 44 міст Росії, України, Республіки Білорусь, Німеччини, Польщі, Республіки Молдова, в тому числі 5 академіків і членів-кореспондентів РАН і НАНУ, 34 доктори наук, 58 кандидатів наук, 50 аспірантів, узяли участь у V Міжнародній науковій конференції «Штучний інтелект-2004. Інтелектуальні та багатопроцесорні системи-2004», що відбулася в смт Кацівелі Автономної Республіки Крим.
На пленарних і секційних засіданнях обговорювали теоретичні та прикладні проблеми штучного інтелекту, багатопроцесорних обчислювальних систем з масовим паралелізмом, паралельних обчислень, нейрокомп’ютерів і нейропроцесорних мереж, нових поколінь роботів і робототехнічних систем. З кожним роком у конференціях беруть участь дедалі більше молодих учених.
— Дослідження і розробки в галузі штучного інтелекту, інтелектуальних систем і комп’ютерних технологій надзвичайно актуальні й неабиякою мірою визначають основний напрям сучасного світового наукового прогресу, — вважає співголова Міжнародного програмного комітету від української сторони, директор Інституту проблем штучного інтелекту, доктор технічних наук, професор Анатолій Шевченко. — В Російській Федерації, Україні, Білорусі нагромаджено великий досвід і значний обсяг теоретичних та прикладних досліджень у галузі інтелектуальних систем і комп’ютерних технологій. Є висококваліфіковані кадри вчених і фахівців, що дає змогу за умови широкого й ефективного залучення їх до наукових досліджень створювати сучасні технічні засоби високопродуктивних обчислювальних структур та робототехніки, що відповідають рівневі наявних закордонних аналогів, а за деякими параметрами навіть перевищують їх. Інтенсивно розвиваються дослідження у галузі створення нових поколінь інтелектуалізованих інформаційних систем та інтелектуальної робототехніки. Та це не означає, що сфера досліджень у галузі штучного інтелекту нині не потребує нових, «божевільних ідей», про які, стосовно до фізики, говорив Нільс Бор, зауважуючи при цьому, що їх ще потрібно перевіряти, чи достатньо вони божевільні, щоб бути новими.
За словами вченого секретаря Інституту проблем штучного інтелекту, кандидата технічних наук І. Сальникова, в Україні на сьогодні склалися дві наукові школи штучного інтелекту. Перша сповідує ідею «образного комп’ютера», друга — ідею «штучної особистості» або «свідомого комп’ютера». Яка з цих ідей достатньо божевільна, щоб бути новою, ученим ще треба з’ясувати.
Основна мета робіт у рамках «образного комп’ютера» — створення принципово нових обчислювальних комплексів чи систем, здатних сприймати і розуміти інформацію, що подається у вигляді звуків, зображень, людської мови, рукописних текстів, креслень, просторових і звукових сцен, інших образів тощо. Ця модель нагадує організацію розумового апарату людини під час розв’язання нею конкретних завдань.
Відповідно до іншої концепції, «штучна особистість» являє собою триєдність основних сутностей, що визначають людину як її прототип: Духу, Душі й Тіла, які відображають ірраціональні, суб’єктивні та об’єктивні прояви її існування, розвитку та діяльності у трьох сферах — науці, мистецтві, релігії. Реалізація проблеми припускає створення конструкторів розв’язання завдань розумової і фізичної діяльності.
Учасники конференції зазначали, що особливу увагу варто приділити інтенсивнішому розвитку досліджень і розробок у галузі комп’ютерної лінгвістики та комп’ютерних технологій, пов’язаних з природно-мовним спілкуванням людини і машини в рамках міжнародного проекту «Комп’ютеризація природних мов».
