Фермерам світить амністія від армії

Проект відповідного закону був підтриманий депутатами на нещодавньому засіданні Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин. Власне, державотворці й раніше не обходили увагою призовні проблеми керівників фермерських господарств, а також молодих представників цієї стратегічної, як з’ясувалося, для країни професії, які господарюють разом з батьками. Для цих категорій чинним законодавством передбачено відстрочку від служби на три роки з моменту отримання земельної ділянки. Нині й поготів пропонується фермерів, доки вони господарюють, взагалі не брати до лав Збройних Сил. До того ж пільга стосуватиметься тепер і тих господарників, які купили землю або навіть просто взяли її в оренду. Проект, автором якого виступає один з лідерів фермерського руху, голова вищезгаданого комітету Іван Томич, аргументує такі військові послаблення необхідністю сприяти розвитку фермерського руху та відродженню бажання у молоді працювати на селі.

Але першими, хто зустріне в багнети новозміни у правилах прийому поповнення до війська, будуть, схоже, працівники військкоматів. Де гарантія, що турботливий грошовитий татко не прикупить синові два-три гектари сільгоспугідь і не зробить його формально фермером, аби чадо замість вчитися захищати Батьківщину від можливого зовнішнього ворога пересиділо скрутні часи десь у свинарнику чи корівнику. У разі ухвалення законопроекту фермерські доньки стануть для призовників бажаними нареченими. Амністію від строкової служби улюбленому онукові в змозі будуть влаштувати навіть бабуся з дідусем. Білим квитком стануть передані йому в подарунок два земельні паї, після чого можна вітати народження нового фермера. Присутні на засіданні комітету представники Міноборони поскаржилися, що молодь і так тікає від працівників військкоматів, наче чорт від ладану: з одного мільйона 330 тисяч осіб допризовного віку щорічно вдається набрати ледь 34 тисячі юнаків. І кількість рекрутів невпинно зменшується. Коли Україна перейде на 12-місячний термін проходження строкової служби, взагалі не буде кого брати до війська. А тут ще й додаткові правові шпарини. Недоцільність ухвалення нового законопроекту військовики аргументували прикладом з недалекого минулого: свого часу задля залучення до шкіл молодих педагогів було вирішено не брати викладачів призовного віку, які працюють сіячами доброго та вічного, до армії. Кадрові проблеми загальноосвітніх закладів такий крок навряд чи кардинально розв’язав. Натомість багато хто з молодих йдуть вчителювати на час, доки не отримають рятівну довідку-оберіг від строкової служби.