Позавчора група журналістів шести провідних телеканалів — «Інтеру», ІCTV, «Нового», «1+1», «Тонісу» та НТН (на знімку) — оприлюднила заяву проти цензури у їхніх випусках новин. Автори колективного документа занепокоєні загрозою висвітлення вирішального періоду виборів у спотвореному вигляді. «Всупереч стандартам професійної журналістики, влада, а під її тиском і частина власників та менеджерів телеканалів прагнуть замовчувати важливі події або перекручують їх сутність», — стверджують тележурналісти і вимагають дотримання таких професійних стандартів: щоб інформаційні програми повідомляли про всі суспільно значущі події, а не тільки ті, що рекомендуються «темниками» як «тема важлива і актуальна»; щоб інформаційні програми представляли всі значущі точки зору на події, що висвітлюються; щоб уся інформація, що потрапляє до ефіру, була перевірена та містила посилання на джерела.

— Ми зобов’язуємося виконувати ці стандарти. Ми впевнені, що повне і професійне висвітлення вирішального періоду виборів є вкрай потрібне для глядачів, — наголошують «бунтівники» і закликають колег «приєднатися та підтримати нашу позицію».

Колеги, не тільки телевізійні, а й журналісти радіо та друкованих ЗМІ активно відгукнулися на цей заклик. Кількість підписів під заявою невпинно зростає. Очевидно, нав’язана «темниками» брехня досягла критичної маси: колеги з контрольованих мас-медіа більше не хочуть обслуговувати інтереси кланів при владі. Руки втомилися від фальшивих мікрофонів і пер, а сумління не зносить нав’язаної їм ролі «солдатів пропаганди».

Семеро журналістів з «плюсів» не тільки підписали антицензурний документ, а й заяву про звільнення. Вони пішли на такий крок «після цілої серії тривалих, але невдалих переговорів із керівництвом ТСН... Наше телевізійне ремесло остаточно перетворилося на обслуговування інтересів тих, кому «1+1» відданий його власниками у політичне використання», — зізнаються тепер уже колишні співробітники цього каналу.

Вчинок журналістів підтримують і політики, причому з різних боків «виборчих барикад». Микола Томенко, наприклад, розцінює медіапротест як «крок людської і громадянської мужності», а Степан Гавриш вважає, що «свобода слова дорожча, ніж наше протистояння і служіння кому-небудь. Служити потрібно совісті і правді».

На жаль, не всі колеги прислухалися до цієї мудрої поради пана Гавриша. Хтось не може розлучитися з добровільним обов’язком «солдата революції», хтось просто боїться зважитися «на крок громадянської мужності», а хтось просто цинічно «кує» під «темники» свій гонорар. Причини різні, а результат один: творці брехливих новин несуть таку само відповідальність за ідеологічне отруєння наївних людей, як і їхні господарі.