За послужним списком сержанта Бесклинського можна вивчати історію Великої Вітчизняної війни
У воєнних мемуарах прочитав фразу «Вийшов з першого бою — удача, витримав другий — щастя, а все інше — доля». Це про ту страшну війну. Про піхоту. Пройти через пекло боїв вдалося небагатьом піхотинцям.
За послужним списком Миколи Івановича Бесклинського можна вивчати історію найбільших воєнних операцій другого періоду Великої Вітчизняної. Корсунь-Шевченківська операція, Яссько-Кишинівська, Балатон...
...У 43-му під Кременчуком тільки-но призваному в армію Колі Бесклинському не виповнилося і вісімнадцяти. Новобранців вишикували, наказали вийти з рядів тих, у кого було сім класів освіти. Коля опинився серед них. Те, що це була перша посмішка долі, він зрозумів пізніше. Найграмотніших відправили в школу молодших командирів, а інших кинули на форсування Дніпра під вогонь дивізії СС «Мертва голова». Після того форсування змінився практично весь особовий склад Степового фронту. Німецькі танки і гармати захлинулися кров’ю піхоти.
Фронтовий побут часом був не менш небезпечний, ніж бої. Микола Іванович згадує, як у бліндажі в одного із солдатів зісковзнув із плеча ПКШ (у цих автоматів був недолік — від удару вони починали самі собою стріляти). Пощастило, що перемикач стояв на одиночних. Єдиний постріл пробив полу ватника старшини Бесклинського.
Утім, доля залишалася до нього прихильною і після війни. Тридцять років працював водієм, родина за чотири покоління виросла до 24 чоловік. Знайомий із маршалами і президентами. Довелося навіть випити сто фронтових грамів із Путіним на прийомі, присвяченому 45-й річниці Перемоги. З тричі Героєм Радянського Союзу Іваном Кожедубом за столом сидів «по-фронтовому». З маршалом авіації старшина поділився своїм рецептом здоров’я. Усе, каже, добре в міру й усе, що робиш, — роби з душею.
