Творчий звіт майстрів мистецтв та художніх колективів Харківської області відбувся в Національному палаці «Україна» 22 жовтня.
Глядачів зустрічали музикою перед палацом і у фойє. Багато хто з них надовго затримувався на виставці театрального костюма з колекції Харківського державного театру опери та балету ім. М. Лисенка. Загалом їх у головного художника цього театру Надії Швець, як з’ясувалося, майже тисяча, а пройти повз виставлені 50 експонатів невимовної краси і дивовижності, авторської фантазії не міг, мабуть, ніхто (на знімку).
З цікавістю розглядали також самобутню виставку «Цивілізація любові» обласної художньої галереї «Мистецтво Слобожанщини» з кількох масштабних живописних полотен художників харківського творчого гурту «Буріме». Це, пояснювали організатори, послання авторів до глядачів, своєрідна пропозиція дружби та любові, пошук духовності й єднання через діалоги з природою, історією, мистецтвом. Тож бажаючих подивитися, як вдалося майстрам пензля реалізувати такі послання, було чимало.
Теплими словами зі сцени вітали глядачів голова Харківської обласної держадміністрації Євген Кушнарьов та міський голова Володимир Шумілкін і обіцяли гарний концерт, бо для участі в ньому добирали найкращі колективи, найталановитіших виконавців. А перевагу віддавали молоді.
Після прологу «Ода Харкову» на музику В. Птушкіна, слова В. Курінного, «Поеми про Україну» О. Олександрова та О. Количова учасники звіту вшанували ветеранів Великої Вітчизняної війни. Напередодні 60-ї річниці визволення України від фашистських загарбників цей твір (поема) був дуже доречний і прозвучав на початку першого відділення (на знімку поруч).
Потім харківські митці взяли високу, відверто кажучи, недосяжну для багатьох інших областей, що звітували, мистецьку ноту. Та інакше й не могло бути, адже в Харкові окрім, філармонії з її чудовим симфонічним оркестром, уже згаданого вище академічного театру опери та балету, є державні університет мистецтв й академія культури. Що мають, то мають. Є кого вибирати для участі у звіті, було кому тримати надто високо ту виконавську ноту. Її впевнено й надійно тримали ансамбль кларнетистів Харківської музичної школи-інтернату (на знімку вгорі праворуч), народний танцювальний ансамбль «Щасливе дитинство» обласного палацу дитячої та юнацької творчості, зразковий ансамбль народного танцю «Джерельце» Палацу культури Червонозаводського району, ансамбль народного танцю «Сонцеворот» Харківського національного університету та багато інших.
Щедрими оплесками дякували глядачі виконавцям за номери, кожен з яких, здавалося, кращий за інший. Особливо гаряче сприймали гладачі виступ вокального тріо «Обереги» у складі лауреатів міжнародних конкурсів Вікторії Осипенко, Олени Шишкіної та Людмили Омельченко, вокального ансамблю Харківського районного молодіжного центру «Брати Воскобойнікови», чоловічого квартету у складі Миколи Колодочки, Василя Марчака, Віктора Червонюка та Володимира Якобишина. А народне гуляння «Грай, іграчу!!!» за музичною версією Г. Колядника, виконане кількома колективами, буквально зривало глядачів з місць...
Хореографічною композицією «Феєричний політ», «Полум’я», спортивно-хореографічною композицією «Енергія молодості» справджували обіцянку міського голови В. Шумілкіна — талановитої молоді у Харкові справді дуже багато. Це і чемпіони світу з акробатичного рок-н-ролу серед юніорів, майстри спорту міжнародного класу Михайло Петренко та Ганна Рубльовська, бронзові призери Кубка Європи Вадим Смолянець і Наталія Черних, бронзові призери чемпіонату світу, майстри спорту України Станіслав Фіщенко та Олександра Погудіна, які брали участь у виконанні «Енергії молодості». Цю запальну енергію подарувала і народна артистка України Ніна Шестакова, яка виконала пісню «Грона акацій».
З погляду пересічного глядача, концерт був динамічний, жвавий, по-святковому піднесений, захоплюючий. Таких ознак можна наводити чимало. А ось за оцінкою фахівців — членів експертної групи Всеукраїнських звітів, не все у харків’ян було добре. Вони справді виправдано вимогливо поставилися до звіту митців та художніх колективів цього багатого на високопрофесійні колективи краю. Приміром, чому на сцені були виконавці переважно з обласного центру? Чому мало було фольклору, забули про бандуристів, немає нових творів тощо. Або чому обласному центрові було присвячено кілька творів — окрім згаданої «Оди Харкову», пісні «Єдиний у світі Харків мій», «Старий Харків», «Харків ювілейний». Тому що, пояснювала начальник обласного управління культури Л. Морозко, звіт свідомо присвятили 350-річчю Харкова.
Тоді справді, як оцінювати цей концерт за вимогами звіту майстрів мистецтв та художніх колективів усієї області? Ці та інші запитання, звичайно, не риторичні, якщо виходити з позицій цієї Всеукраїнської мистецької акції.
