Парламентська фракція «Трудова Україна» днями внесла на розгляд Верховної Ради пакет «соціальних» законо-проектів, де запропоновано правові механізми врегулювання проблем у сфері пенсійного забезпечення, освіти, житлового будівництва та в царині громадського контролю. Детальніше про них ми попросили розповісти керівника фракції, народного депутата України Ігоря ШАРОВА.
— Ігоре Федоровичу! Як відомо, очолювана Вами фракція останнім часом не бере участі у голосуваннях Верховної Ради. Водночас ви вносите законопроекти...
— Я хотів би, щоб наші виборці знали, що ми не саботуємо, а працюємо над проектами законів, на які чекає суспільство. Рішення фракції про неучасть у голосуванні — це вимушений крок. У такий спосіб ми протестуємо проти використання парламентської трибуни певними політичними силами у передвиборних цілях, для дискредитації кандидатів у президенти, зведення рахунків із політичними опонентами, поширення різного роду інсинуацій, розпалювання у суспільстві нездорових пристрастей напередодні виборів.
Наша фракція пропонувала до закінчення виборчої президентської кампанії не проводити пленарних засідань, а працювати у комітетах, де, власне, і здійснюється процес законотворення. Від цього коефіцієнт корисної дії парламенту був би на порядок вищим.
Що стосується напрацьованого депутатами «Трудової України» пакету соціальних законопроектів, то вісім із них цього місяця були зареєстровані у секретаріаті Верховної Ради і розіслані для опрацювання у профільні комітети.
— Яких саме неврегульованих проблем вони стосуються?
— Почнемо з пенсійного. Цього року до депутатів нашої фракції звернулося дуже багато людей, чиї надії на цю реформу і відновлення справедливості у пенсійному забезпеченні не виправдались. Особливо обділеними почувають себе селяни. В листах і на особистих прийомах вони резонно запитують: чому перекоси в оплаті праці у промисловості й сільському господарстві, які мали місце у Радянському Союзі, без будь-якої корекції перенесені у базу обрахування пенсій?! Адже ні для кого не секрет колишня практика записування трудоднів замість нарахування заробітку, відверта дискримінації селян. Власне, усе це красномовно фіксує статистика. Частка заробітної плати у валовому продукті сільського господарства була мізерною.
Наша фракція розглядала кілька варіантів виходу з цієї ситуації. Але найбільш прийнятним нам видається той, що покладений в основу законопроекту про зміни до закону «Про пенсійне забезпечення». Суть його — у запровадженні особливого порядку нарахування пенсій працівникам сільського господарства, які пішли на заслужений відпочинок до 1 квітня 1992 року. А саме: ми пропонуємо прирівняти розмір середньомісячного заробітку для обчислення пенсій колишнім колгоспникам, робітникам радгоспів, працівникам інших сільськогосподарських підприємств до того середнього рівня зарплат, який мали у відповідний період робітники та службовці, зайняті в інших галузях народного господарства, зокрема в промисловості. Водночас автори законопроекту пропонують цю норму поширювати й на тих пенсіонерів, які мають відповідний стаж роботи в аграрному секторі. Чоловіки — не менш як 20 років, жінки — 15 років.
До речі, це не перший законопроект, ініційований фракцією у рамках пенсійної реформи. Нагадаю, що у червні ВР ухвалила закон, поданий членом фракції «Трудова Україна» Дмитром Рудковським, який принципово змінює базу нарахування пенсій для колишніх військовослужбовців. Адже досі колишній командир полку одержував меншу пенсію від учорашнього прапорщика, при всій повазі до останнього.
Завдяки нашим старанням і підтримці всього депутатського корпусу з нового року сотні тисяч ветеранів Збройних Сил, які звільнялися зі служби у попередні роки, зможуть одержувати таке само пенсійне забезпечення, як і нинішні їхні колеги. Цей закон передбачає, що пенсії й надалі перераховуватимуть синхронно з підвищенням посадових окладів, різного роду доплат і премій.
Сьогодні ми одержуємо багато листів — подяк від колишніх військовослужбовців. Я радий, що фракція має в своєму активі такий важливий закон, ми сподіваємося, що й законодавча ініціатива трудовиків щодо сільських пенсіонерів також буде підтримана парламентом.
Принагідно хотів би поінформувати читачів і виборців із числа інвалідів про те, що ваш покірний слуга разом із народним депутатом Михайлом Бауером розробили і внесли законопроект «Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я», де виписані правові засади, які дозволяють комплексно вирішувати проблему здобуття освіти цією категорією громадян.
У проекті ми пропонуємо нові підходи до системи управління спеціальною освітою, науково-методичного забезпечення навчального процесу для інвалідів, фінансування, підготовки кадрів. Законопроект містить і норми щодо соціальних пільг і гарантій для фахівців, які працюватимуть у системі спеціальної освіти. Ми наполягаємо на якнайшвидшому розгляді цього проекту, бо знаємо, що для сотень тисяч людей з обмеженими можливостями він може стати рятівним. Проблема ця — надзвичайно масштабна. Сьогодні в Україні 2 тисячі дітей цілковито сліпі, а інвалідів по зору — 12 тисяч. А загалом дітей-інвалідів у віці до 16 років, за офіційними даними, більш як 160 тисяч, а інвалідів з дитинства, яким виповнилося 16 років і того більше — майже 300 тисяч.
Депутати-«трудовики» представили на суд парламенту також три законопроекти, які сприятимуть розвитку житлового будівництва. При цьому ми особливий наголошуємо на так званому соціальному житлі, спорудженні квартир для малозабезпечених громадян.
В основу законопроекту «Про деякі заходи щодо стимулювання соціального житлового будівництва» покладено норми, які стимулюватимуть місцеву владу, будівельні організації нарощувати обсяги зведення соціального житла. Разом із фахівцями фінансової сфери автори розробили механізми надання довгострокових позик для забудовників за рахунок коштів місцевих і державного бюджетів, а також спеціально акумульованих коштів підприємств, установ, організацій громадян.
Повинен зазначити, що ми давно і серйозно переймаємось проблемами житлового будівництва. У вересні фракція проводила «круглий стіл» з представниками будівельного комплексу. Напрацювання у цій сфері лягли в основу ще двох законопроектів — «Про захист прав фізичних осіб — вкладників грошових коштів у будівництво житла» та «Про запровадження деяких механізмів стимулювання у житловому будівництві». У назві першого законопроекту чітко сформульовано його суть і мету. Про актуальність цієї проблеми говорити зайве. Гадаю, вся Україна бачила показану на центральних каналах телебачення історію про те, як одна будівельна фірма два роки тому примудрилась здати багатоквартирну висотку у столиці без даху, системи опалення, з відсутністю інших інженерних мереж. Відтак люди, вклавши чималі гроші у спорудження житла, й досі не можуть знайти управу на горе-будівельників. Наш законопроект, у разі схвалення, унеможливить такі історії.
Вже кілька років поспіль ми серйозно відслідковуємо ситуацію у малому бізнесі, провели моніторинг нормативної бази, яка регулює цю сферу економіки, і дійшли висновку про необхідність уніфікації законодавства. Підготовлений нами законопроект «Про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва» покликаний якоюсь мірою розв’язати цю проблему. Окрім цього, автори законопроекту пропонують суттєво розширити перелік суб’єктів господарювання, на яких поширюється спрощена система оподаткування, включаючи сюди підприємства, річний оборот яких не перевищує п’ять мільйонів гривень.
Окремої розмови потребують концептуальні засади ще двох законопроектів із пакету соціальних ініціатив депутатської фракції «Трудова Україна» — «Про громадський контроль» та «Про оплачувані громадські роботи». Скажу лише, що прийняття першого матиме суттєвий вплив на забезпечення прозорості в діяльності органів влади як у центрі, так і на місцях. Другий, відповідно, стосується сфери зайнятості.
Отже, підбиваючи підсумки, маю сказати: наша фракція зацікавлена у тому, щоб Верховна Рада якомога швидше повернулася у русло конструктивної роботи.
— Оприлюднену днями заяву «Трудової України» про наміри ініціювати зміни до ухваленого навесні цього року закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» одні експерти розцінюють як дещо запізнілу реакцію на провал політичної реформи, а інші вбачають у цьому можливий початок кінця партійної системи виборів як такої. Що скажете з цього приводу?
— Наше рішення про підтримку пропорційної системи виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних рад обумовлюється єдиним: ми розглядали цей закон як невід’ємну частину системної реформи владних інституцій. Адже політична відповідальність — це той фундамент, на якому міцно тримаються західні демократії, чого мусимо прагнути і ми. Заради того, щоб політична реформа відбулася, фракція пішла на серйозні компроміси. Та сьогодні реалії такі, що конституційні трансформації заблоковані певними політичними силами. Який же тоді сенс у партійних виборах при консервації нинішньої системі організації діяльності владних інституцій?!
Це одне. А інше — партійне будівництво в Україні, як відомо, має серйозні організаційні вади. Сьогодні навіть парламентські партії не можуть похвалитися достатньою структурованістю. У багатьох регіонах, особливо в глибинці, партійні організації здебільшого нечисленні, номінальні, а отже, поки що неспроможні брати на себе відповідальність за соціально-економічну ситуації у районі, місті чи навіть області.
Ми не можемо закривати на це очі.
Інтерв’ю взяла Наталія ІВАНЕНКО.
