Перше, що впадає в око туристам під час заходу круїзних суден до Севастополя, так це величні постаті матроса і солдата на високому пагорбі мису Хрустального.
32 роки тому тут планували створити меморіально-музейний комплекс на честь героїчних захисників міста під час Другої світової війни. Однак і сьогодні це найганебніший довгобуд не тільки міста-героя, а і всієї України. Ні в місцевому, ні в державному бюджетах так і не найшлося коштів, щоб завершити задум київського скульптора Анатолія Білостоцького, який виграв конкурс на кращий проект. Меморіал на мисі Хрустальному мав розміститися на площі півтора десятка гектарів. Центральну композицію — постаті матроса і солдата — звели ще в 1989 році. За сто метрів від пам’ятника почалося спорудження музею, де передбачалося розмістити півтори тисячі експонатів і три діорами. Але того року все й закінчилося. Полеміка в пресі про низький художній рівень меморіалу, що точилася вже після того, як значну частину робіт було виконано, поховала проект остаточно. У 90-х роках за справу взялися мародери. У приймальних пунктах за кольоровий метал добре платять, це і погубило одягнених у мідь захисників Севастополя. Добрих десять років вони простояли без ніг, на їх місці зяяли діри. До 60-річчя визволення Севастополя їх сяк-так залатали.
Солдат і матрос ні по якому відомству не значаться і не можуть дати відповідь на питання, бути чи не бути в місті-герої грандіозному за задумом меморіальному комплексу, проект якого так і завис між небом і землею. За схоронність невеселої іржавої споруди, як і раніше, ніхто не відповідає, Державна служба охорони культурної спадщини приймає під свою опіку тільки завершені і прийняті по акту об’єкти.
Нещодавно тут відбувся мітинг громадськості, на якому народний депутат, член бюджетного комітету Верховної Ради України Віктор Заічко пообіцяв ветеранам Великої Вітчизняної знайти гроші на завершення меморіалу до 60-річчя Великої Перемоги. А для цього, за приблизними розрахунками, потрібно майже 40 мільйонів гривень. Час покаже, чи знайдуть такі гроші у місті, в Україні, в СНД — на це теж є розрахунок. Чи підтримають ініціативу народного депутата глави колишніх союзних республік, до яких звернулися учасники серпневого мітингу. Недовго чекати залишилося. А поки що тишу біля мовчазних постатей захисників Севастополя — ганебної візитки міста-героя — порушує лише шелестіння листя на рідкому чагарнику та квапливі ящірки, що ховаються в пожухлій траві.
Севастополь.
