У відрядженні я був
В селі Пустоцвіти,
Чув розмову двох сусідів
Про вищу освіту.
— Бачу любить твій синок
У полі трудитись,
Мабуть, він на агронома
Думає учитись?
— Та думає... є бажання...
І здібності має,
Та знаєте, хто тепер
У вуз попадає?
— Знаю... знаю — возив сина
І в Київ, і в Суми,
Але скрізь проходять діти
Тільки товстосумів.
Те минуло, що було
В колишнім Союзі,
Коли діти всі безплатно
Навчались у вузі.
Щоб відзначить колгоспників
За труди хороші,
Посилали дітей вчитись
За колгоспні гроші.
Тепер грошей ні в колгоспах,
Ні в людей немає,
То до вузу хлібороб
Вже не попадає.
Хай у тебе і талант,
Вмієш хліб ростити,
А нема торбини грошей
— Йди хвости крутити!
Умань
Черкаської області.
