Скарби Гурзуфського Сідла, найвищого перевалу Криму, багато років зберігалися в запасниках і тільки нині стали експонатами Ялтинського історико-літературного музею.
Знахідки археологів у святилищі таврів античної епохи — фрагменти золотої фольги, розірвані й розкидані підвіски, намиста, ланцюги, вінки — кажуть про те, що таври, мабуть, боялися пограбувань, а можливо, був такий ритуал — розкидати прикраси...
У парних лунках святилища містилися, як правило, парні срібні і бронзові статуетки. У північній частині — статуетки молодих богів греко-римського пантеону і богинь Ісіди, Кібели, Артеміди, в центрі — зображення зрілого бога Посейдона, поруч з ним — статуетка коня, що символізувала стовбур світового древа. У південній частині святилища розміщувалася лише одна статуетка —срібний орел — символ вітру, неба і сонячного світла. Усі ці безцінні символи світового древа в розумінні таврів виконані, мабуть, ними ж і дуже натуралістично.
Другим століттям нової ери датуються прикраси зі срібла: каблучка зі змійкою, підвіска у вигляді голови лебедя, амфібули-булавки, пряжки, браслет з головами левів. І навіть Британський музей, приміром, може позаздрити Ялтинському, експонатом якого є перстень у вигляді двох зміїних голів, що тримають у своїх зубах скриньку. Змії-перстні, виставлені у Британському музеї, не заслужили скриньки. Унікальні прикраси із золота, знайдені археологами на згарищі Царського, так ще називають Гурзуфське Сідло, належать, припускають учені, варварським вождям і знаті, яких обдаровували римські імператори. Вони, що правили на зламі перших століть до нашої ери і перших століть нової ери, увічнені в древніх монетах, також представлених в експозиції музею в Ялті. У святилищі знайдено 53 монети. На них портрети Клавдія, Нерона, Веспасіана, Отона, Вітеллія, Тиберія, Траяна. В експозиції є також монети Ольвії, Боспору, Херсонесу.
Ялтинські археологи подружжя Новіченкових, які працювали десяток років на Гурзуфському Сідлі, зібрали унікальну, без перебільшення, колекцію світового значення. Подвижники науки, цінителі її вдихнули друге, історичне, життя в ці знахідки, обладнавши музейну експозицію в Ялті. Вартість її охорони тривалий час була не під силу міській скарбниці. І все-таки — сталося!
