У Києві, у Бібліотеці мистецтв, пройшов фестиваль лівш. Організувала його Майя Потапова, котра ось уже протягом 50 років працює бібліотекарем. Найславетнішим, хоча й не єдиним талантом серед «неправильних» людей був Леонардо да Вінчі. Саме він уперше торкнувся проблеми лівш. І, бувши сам лівшею, намагався організувати і об’єднати «лівих». На вечорі виступив професор, доктор медичних наук Анатолій Чуприков. Свого часу він першим серед радянських фахівців висловив думку про те, що переучувати лівш не тільки не доцільно, а й згубно для них.
На той час у Радянському Союзі налічувалося приблизно 10 мільйонів лівш! Після оприлюднення статті Анатолію Павловичу довелося виїхати з Москви. Його керівництво не схвалило виявлену ініціативу і змусило вченого залишити місто. 1985 року вперше було видано офіційну відмову від переучування лівш.
Професор Чуприков розповів, що лівші, як правило, дуже обдаровані люди. Але в народі склався стереотип мислення — «ховатися під середнім рівнем, не виділятися». В одному з численних листів, адресованих Анатолію Павловичу, дві сестри лівші зізналися, що все життя носили в собі комплекс неповноцінності, що вони не такі, як усі. Через це 30 років «просиділи в дівках».
Учасники вечора змогли ознайомитися з виставкою художників лівш минулого і сучасності. Свої фотороботи надала і організатор фестивалю Майя Потапова. На одному з її знімків зображений художник-інвалід Олександр Губарєв. Ще в дитинстві він втратив ліву руку. А згодом трапилося диво: обоє його дітей народилися лівшами.
На виставці серед багатьох цікавих книг було представлено й збірник «100 біографій великих». Як виявилося, 20 % відомих людей, описаних у цьому виданні, були лівшами. Знаменитих лівш вистачає й сьогодні. На фестивалі були присутні багато талановитих людей — музикантів, поетів, художників. Згадували прізвища відомих лівш — Валерія Меладзе, Олега Блохіна, Ігоря Завадського.
А найменшій лівші, котра була присутня на вечорі, Софійці Ляпіній, недавно виповнилося 6 років. Вона продемонструвала свої малюнки: «летючу» тарілку, візерунки з польових квітів, а також прочитала «дорослий» віршик про найсправжнісіньку любов.
