На Харківщині Прем’єр-міністр України Віктор Янукович запевнив громадян, що доручить регіональним органам влади і правоохоронним органам «розібратися» з тими, хто розгойдує ціни на продовольчому ринку. За рік ціни на м’ясо підскочили майже в півтора разу.
Уже через два дні потому Кабінет Міністрів затвердив середньострокові й довгострокові заходи, які, на його думку, сприятимуть нормалізації споживчих цін. А Перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров у ціновій нестабільності прямо звинуватив засоби масової інформації, які надмірну увагу приділяють «індексним очікуванням». Усе це ми вже бачили і чули у розпал так званої бакалейної кризи. Так само, як тоді, уряд збирається протистояти наслідкам, а не причинам нинішніх негараздів. Так само, як і тоді, завдяки не ринковим, а силовим адміністративним заходам. І так само, як і тоді, нагально.
Випереджаючи цілком резонне запитання — чому прогавили? — перший віце-прем’єр Микола Азаров посилається на надмірну зайнятість уряду, який зосереджує увагу на головному. Але хіба не відомо, що головне — не заблукати у чотирьох стінах?! Простіше кажучи, дати раду на м’ясо-молочному, зерновому, енергетичному і ринку нафтопродуктів. Я вже не кажу про те, що виведення кількамільярдної грошової маси на споживчий ринок без відповідного валютного і товарного покриття — нонсенс. Це як прийти головному банкіру неголеним на прийом до Президента країни.
Але ж блукали і продовжуємо блукати в чотирьох стінах. Як не мала держава резервів зерна на випадок ймовірного неврожаю торік, так не має сьогодні резервного запасу нафтопродуктів. І як спекулювали торік зерном, так нині спекулюють м’ясом та бензином. І тоді, і тепер Прем’єр-міністр закликав облдержадміністрації дати рішучу відсіч... розібратися по суті... повернути ціни до минулого рівня і т. п. На цьому тлі не знаю, що порадувало більше — перемога футбольної збірної у відбірному матчі чи той факт, що ВАТ «Укрнафта» за дев’ять місяців збільшила виробництво стабільного бензину на 20,2 відсотка.
Нагальні засоби реагування, нехай навіть виправдані, не дають однозначного результату. Фіксація рентабельності веде до збитковості підприємств. Ліцензування експорту м’ясопродуктів як засіб насичення внутрішньої пропозиції і боротьби зі спекуляцією породжує контрабанду на міжнародні ринки. Але уряд вимушений до цього вдаватися. І це таки нагадує блукання нерішучого в чотирьох стінах — від кризи до кризи. Хтозна, як довго воно триватиме, оскільки наш уряд пройшов повз 2002-й, дефляційний рік, без усілякого інтересу до того, щоб безболісно підвищити тарифи на послуги обленерго. А ця потреба сама по собі не зникла. І це також впливає на «прогнозні індекси».
Усе вищезазначене спонукало на минулому тижні Раду міністрів Кримської автономії запровадити державне регулювання цін на нафто-, а Кабмін — на основні харчові продукти.
До слова, найбільш терті автолюбителі разом з цінами на пальне безбожно матюкали ще не затверджений базовий тариф страхової цивільної відповідальності. Вони вже почули, що Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг пропонують підняти його більш як утричі — зі 100 до 323 гривень.
Наприкінці тижня Нацбанк ініціював механізм насичення готівкового валютного ринку за фіксованим курсом — 5,315 гривні за американський долар. Розрахунок на щоденні валютні інтервенції до 100 мільйонів доларів. Спекуляції має запобігти не більш як двовідсоткове відхилення вуличного курсу з купівлі-продажу валюти від офіційного. Намір Нацбанку і зрозумілий, і виправданий, і знаковий. Судячи з інфляційних очікувань, час, як то кажуть, розкидати каміння, якого вдосталь: готівкової американської валюти в країні приблизно на 15 відсотків більше, ніж гривні, а міжнародні резерви НБУ перевищують 12 мільярдів доларів, тобто у півтора разу перекривають кількість грошової маси. Вже через два місяці в. о. Голови Нацбанку Арсеній Яценюк пообіцяв «опустити» курс долара до 5,32—5,33 гривні. І це цілком реально. До слова, з аналітичною арифметикою у банкірів справи кращі, ніж у уряду. Нацбанк прогнозує дев’ятивідсоткову споживчу інфляцію за підсумками року.