В історії не повинно лишатися білих плям. Це неписаний девіз ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Велика Вітчизняна війна: нові сторінки історії, маловідомі імена, події, факти». Вона зібрала в Хмельницькому понад двісті учасників: науковців, викладачів, краєзнавців, ветеранів. Як зазначив у доповіді академік Петро Тронько, нам потрібна правда про подвиг народу у війні й про те, якою ціною далась перемога. Самих лише подолян на фронтах воювало понад триста тисяч, кожен другий загинув. А за два роки окупації в краї знищено майже 220 тисяч мирного населення. Області знадобилося шістдесят літ, щоб відновити довоєнну кількість мешканців.
Нині кожен третій із чотирьох українців народився уже в повоєнні роки. А тих, хто пережив війну, залишається дедалі менше. Їхні спогади та оцінки — неоціненні.
Півтора десятиліття історики та їхні добровільні помічники збирали архівні матеріали, опитували свідків, вивчали і систематизували документи. І ось створено обласні книги пам’яті, в них імена понад шести мільйонів воїнів. Тепер працюють над Книгою Скорботи — про тих чотири мільйони українців, котрі загинули під час окупації. Видруковано майже 70 томів, але це лише половина шляху. Даниною шани стала і книга про ветеранів, Героїв Радянського Союзу та Соціалістичної Праці, орденоносців. Учасники конференції запропонували висунути на здобуття Державної премії редколегію Книги Пам’яті. «А ще ми передамо до ВР прохання передбачити у бюджеті наступного року кошти на видання 26-томної історії Великої Вітчизняної війни в Україні, — пообіцяв народний депутат Віталій Олуйко. — Такі видання є у багатьох країнах Європи».
Хмельницький.
