Початок минулого століття. У квартирі потоп. Дзвоник у двері. На порозі стоїть людина в котелку і смокінгу. Господарі, радісно: «Ви сантехнік!» — «Ні. Я його імпресаріо...»
Наприкінці літа в мене в квартирі почала протікати опалювальна труба. Калюжа на підлозі змусила потурбувати сантехніка. На виклик він з’явився через кілька днів і поставив діагноз: на трубі потік хомут. Це й не дивно. Наш будинок побудований 1960 року і тут не було ще жодного капремонту. Очевидно, про це і вирішила нагадати стара труба. І зробила це дуже коректно, у середині серпня. До початку опалювального сезону залишалося два місяці.
Наш районний сантехнік Іван Іванович ще тоді, під час першого огляду цієї опалювальної системи, виніс вердикт — без зварювання не обійтися. Ми, звичайно, погодилися і навіть підготувалися. Але це, з’ясувалося, складна і навіть небезпечна процедура. Сантехнік пояснив: щоб усунути протікання, треба перекрити якийсь вентиль у підвалі будинку. Але туди ні він, ні його колеги не полізуть. Тому що в підвалі ... блохи. От коли санепідемстанція їх потруїть, тоді і хомут перестане капати.
На той час у квартирі тривав ремонт, і майстри не стали закладати паркетом місце біля «пораненої» труби і заклеювати стіни шпалерою навколо аварійного місця. Саму дірку задули спеціальною піною і стали чекати людей із ЖЕКу зі зварювальним апаратом.
... Минуло півтора місяця. Похолодало. Стало шкода сусідів знизу. Батареї зловісно булькали, готуючись до виконання свого обігрівального боргу. А пінна шуба, яка огортувала не готову до цього трубу, навряд чи могла врятувати безневинних мешканців нижнього поверху від ймовірного потопу. Хоча це вже проблеми ЖЕКу. Ремонт сусідам робитиме він. Ще влітку я написала заяву, у якій повідомила житлоконтору про пошкоджений хомут, попросила «вжити заходів» і автоматично переклала відповідальність за наслідки на ЖЕК.
— Здрастуйте, це мешканці з 86 квартири. У нас, як і раніше, тече хомут на трубі, — відновлюю переговори з майстром ЖЕКу наприкінці вересня.
— Іван Іванович, це з 86-ї, — чую в трубці голос майстра, звернений до його підлеглого.
— А, так. Там хомут тече. Зварювання потрібне, —підслухую відповідь.
Майстер вселяє надію: «Сантехнік буде завтра!»
Прийшли навіть два. Подивилися і констатували — треба зварювання. Але ж ви про це знали ще в серпні! Відповідають: ви ж не одна така на нашій дільниці.
Дочекалися візиту зварника... без зварювального апарата. Тому що рятівний газовий агрегат — один на район. А житлофонд у районі старий — то там щось тече, то там псується. Очевидно, тому довелося так довго чекати.
Сьогодні починається опалювальний сезон. Учора на трубі в моїй квартирі все-таки заварили хомут.
