У вересні, на зламі третього кварталу, зупинилося охолодження індустріальної економіки. Її кумулятивна динаміка за січень—вересень сягає рівня попередніх восьми місяців — 14,4 відсотка. Звідси набагато зростає ймовірність того, що цього року можна уникнути і перегріву, і переохолодження економіки. 14-відсоткова динаміка зростання промисловості близька до оптимальної. Більшість наших попередніх очікувань підтвердилися.
Справджені надії
Уже в серпні стало зрозуміло, що охолодження індустріальної економіки добігає знакової межі. Адже вперше кумулятивна динаміка зростання (14,4 відсотка) поступилася тій, що спостерігалася на цей час торік (14,7 відсотка). У червні нинішня динаміка перевищувала минулорічну підсумкову (15,8 відсотка), а вже в серпні поступалася на 1,4 відсотка. Отже, за період з квітня по серпень промислове зростання знизилося з 18,8 до 14,4 відсотка. Ми мали вже ледь помітне охолодження у 0,3 відсотка проти майже одновідсоткового середньомісячного з квітня, але його розміри були найбільші з 1999 року, відколи почалося економічне зростання. Здали позиції сім галузей, зате машинобудування додало на 1,7 відсотка. Крім того, на повернення «помірного клімату», який забезпечує бажану індустріальну активність, вказували дедалі зростаючі ціни виробників і значний компенсаторний потенціал сільського господарства.
Як наслідок: п’ятимісячного гальмування росту обсягів промислової продукції у вересні вже не зафіксовано. Як і очікувалося, кумулятивна динаміка в галузі збереглася на рівні, який перевищує 14 відсотків. З урахуванням того, що питома вага промисловості у ВВП становить 29 відсотків, маємо перспективу економічного зростання у 13—14 відсотків за підсумками року.
Цілком слушно передбачалося, що вересневе пожвавлення у промисловості зумовить початок переробки сільськогосподарської сировини. Темп приросту обсягів промислової продукції у вересні до серпня становив 3 відсотки, після серпневого зниження до попереднього місяця — 2,2. Така сезонна благотворна динаміка відповідає рівню минулорічного вересня (3,3 відсотка). Однак основна галузь переробки аграрної сировини цього року в серпні дала приріст на 10 відсотків — на 4,6 менше, ніж торік. Зате поліпшилася динаміка виробництва в легкій промисловості (10,2 відсотка проти 6,7 у вересні 2003 року). Ще більші позитивні зрушення зафіксовано в деревообробній та паперовій галузях промисловості.
Тривожні тенденції
Зростання цін виробників у вересні ще на 1,9 відсотка проти серпня, як і очікувалося, сприяло прискоренню інфляції споживчих цін і посилило потребу ефективної протидії цій загрозі. Зупинилося гальмування росту в промисловості, проте і його прискорення не сталося. Вересневе пожвавлення поки що є недостатнім для того, щоб підтвердити припущення стосовно виведення висхідного тренду індустріального випуску на рівень 15 відсотків, що дало б змогу загалом утримати до кінця року поточну динаміку ВВП. Можливо, це станеться в жовтні, адже за останні два роки саме цього місяця спостерігалися сезонні піки промислового зростання.
Другий місяць поспіль триває абсолютне скорочення виробництва в металургії. Нинішнього року воно становило (-)1,6 відсотка, після серпневого скорочення на (-)2,1 відсотка. В попередні два роки в останньому місяці літа в галузі була зафіксована позитивна динаміка, хоча в минулорічному вересні, як і поточного року, спостерігався спад, до того ж значний (-5,1%).
Питання вибору
Дилема полягає у виборі: утримувати зростання чи протистояти інфляції? Слід віддати перевагу останньому. Інфляція — більша загроза, ніж подальше гальмування економічного зростання з достатньо високої орбіти. Не варто забувати, що навесні, за від’ємного значення доданої вартості в сільському господарстві, Україна була світовим рекордсменом зі зростання валового внутрішнього продукту. А нині, за деякими оцінками, маємо до 40 мільйонів тонн зерна разом з кукурудзою. Для послаблення негативного впливу «нафтового чинника» на динаміку виробництва доцільно розпочати підготовку до створення стабілізаційного фонду за рахунок додаткових 700 мільйонів гривень, одержаних від приватизації. Про перспективу одержання такої суми нещодавно сповістив Фонд держмайна України. На цю справу варто задіяти і кредитні ресурси. Стабілізаційному фонду не зайві будуть і платежі уряду з дострокового погашення боргу перед Нацбанком.
Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ,радник Голови НБУ з питань макроекономіки.