Рятувальники та жителі Мелітопольського району згадували про сумні події десятирічної давнини в Новобогданівці. З цього приводу люди зібралися біля місцевого меморіалу «За розмінування». Тоді вибухи на артскладах 275-ї бази зберігання Південного оперативного командування торкнулися 12 сіл. Вшанували і пам’ять загиблих.
Саме шостого травня 2004-го після полудня загорівся один із майданчиків зберігання. За ним ще три, а через 15 хвилин палало вже дві третини технічної території бази. Трохи згодом почали літати снаряди, загрожуючи життю місцевих жителів. Новобогданівка стала відома всьому світові. До Запорізької АЕС звідси близько 90 кілометрів по прямій. Постраждала залізниця — мало кому відомий населений пункт виявився великим залізничним перехрестям, відомим як станція Федорівка. Поїзди на Крим, об’їжджаючи небезпеку, затримувалися ледь не на добу. Та сама ситуація була і з автомагістраллю Харків—Сімферополь. Зрештою за 2,5 тижні вибухи вдалося вгамувати.
Жертвами Новобогданівки в ті травневі дні стали шість осіб. Потім, 2007-го, загинули троє рятувальників — під час розмінування. Винними у трагедії суд визнав трьох осіб — по шість років відсиділи солдат-строковик (він начебто курив на майданчику) та командир бази зберігання, і два роки — начальник дільниці утилізації однієї із бізнес-структур. Адже біда в Новобогданівку приїхала з Німеччини (у період виведення радянських військ звідти) — у вигляді 90 тисяч тонн снарядів, або восьми тисяч вагонів.
2013 року територію було остаточно очищено — тоді було знайдено і знищено 95 тисяч вибухонебезпечних предметів. Однак і до цього дня бажаючих отримати для ведення бізнесу 233 га території, яка нагадує чи то місячний пейзаж, чи то руїни Карфагена, немає. Добре, хоча б звістки про нові каліцтва з вини новобогданівських «знахідок» не надходять.
Запорізька область.
