Де схований карлівський двигун?

Обійнявши посаду голови Карлівської райдержадміністрації, почав усвідомлювати, як багато коліщаток і гвинтиків треба привести в рух, щоб запрацював увесь механізм, той двигун, який приводить у дію систему ринкових відносин. Тоді їх розвиток стримувала, наприклад, двадцятимільйонна кредиторська заборгованість у сільськогосподарському виробництві. І ту нелегку ношу взяли на себе реформовані господарства, зокрема більш як 6,5 млн. грн. боргових зобов’язань із заробітної плати. Забігаючи наперед, скажу, що нині цю заборгованіcть удалося скоротити до мінімуму. Якщо на 1 січня 2000 року середня заробітна плата становила 140 грн., то нині вона зросла більш як удвічі. Факт: кількість підприємств із атестованими робочими місцями вже сягає 60-ти (у 2000-му таких було тільки два). Це означає, що 22 відсотки від загальної кількості працівників тепер користуються певними пільгами і мають гарантії соціального захисту. Тож не погоджуюся з тим, що сьогодні не вистачає важелів впливу в руках державної влади на місцях, а у самоврядних організацій — простору для самоорганізації. При цьому можна послуговуватися й іншими, не менш переконливими, цифрами. Так, основний макроекономічний показник — показник економічного зростання — валова додана вартість за період із початку нинішнього року, порівняно з відповідним періодом минулого року, засвідчує зростання у 1,8 разу. За темпами зростання район посів перше місце в області.

Як відомо, рівень життя в державі, рівень зайнятості населення і соціальна стабільність у суспільстві багато в чому визначаються таким відносним показником, як рівень інвестицій на душу населення. За 2003 рік, порівняно з 2002-м, інвестиції в основний капітал на одного жителя району зросли в 1,4 разу, порівняно з 2001-м — майже удвічі й становили 986 гривень —у 2003 році, 710 грн. — у 2002-му, 521 грн. — у 2001-му.

Протягом останніх трьох років у районі зберігається тенденція до нарощування обсягів інвестицій в основний капітал. Тільки порівняно з відповідними показниками минулого року обсяги капітальних вкладень зросли на 29 відсотків, зростання в 2002 році, порівняно з 2001 роком, становило 25 відсотків. Основним джерелом інвестицій в основний капітал, як і в останні три роки, залишаються власні кошти підприємств та організацій. Інвестиції промислові підприємства направляли на оновлення та покращення основних засобів. Як результат цілеспрямованої роботи — випуск інноваційної продукції. Наприклад, ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» випущено три види інноваційної продукції (силос для зберігання зерна, транспортер ТСЦ-200, сепаратор СЕ-100). Що дає змогу підприємству нарощувати темпи виробництва. За І півріччя 2004 року вони зросли в 1,8 разу. Вже вкотре Карлівка була місцем проведення виставки промислової продукції для галузей АПК всеукраїнського рівня, та й не тільки.

Динамічно зростають обсяги промислового виробництва: на підприємствах машинобудування — на 96,4 відсотка; харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції —на 72,4.

Сільське господарство вже другий рік є прибутковою галуззю. Зростають середні надої молока, середньодобові прирости худоби. Особлива увага — насінництву, підвищенню урожайності хлібної ниви. Цього року її віддача сягає понад 40 ц/га. Дедалі більше використовуються можливості повного циклу агропромислового виробництва: вирощування зернових культур — переробка —реалізація. Збільшується кількість підприємств, які мають свій млин, міні-пекарню, кондитерський цех, олійницю, торгові точки. Все це сприяє тому, щоб до мінімуму було зведено бартерні операції. За І півріччя цього року населенням району, за даними заготівельних організацій, було продано на переробку понад 4260 тонн молока та молочних продуктів, що становить майже 77% від загального продажу по району, 96 тонн (32%) — худоби і птиці.

Водночас дбаємо і про розвиток підприємницької діяльності. В районі зареєстровано майже 160 суб’єктів малого бізнесу з числа юридичних осіб, 10 відсотків працездатного населення становлять підприємці-фізичні особи. Є чимало прикладів ефективної співпраці органів виконавчої влади з так званими малими підприємствами. Їх кількість у районі сягає 20-ти і об’єднують вони майже 900 працівників. За роки незалежності відкрито понад 130 магазинів, кіосків, кафе. Ми вважаємо за потрібне інформувати підприємців щодо пропозицій з продажу або надання в оренду майна державних чи комунальних підприємств, котрі з якихось причин не задіяні. Проведено значну роботу з облаштування місцевого ринку непродовольчих товарів. Останній, до речі, забезпечив робочі місця громадянам, лік яких уже йде на сотні. Вони створили цілу інфраструктуру послуг для мешканців і гостей нашого міста.

Тепер про заробітну плату. Якщо у 2000 році середньомісячний її розмір становив 140 гривень, то в нинішньому — це майже 330 гривень. Такі наслідки стабілізаційних процесів у економіці та виконання регіональної угоди з профспілками району. 60 відсотків затверджених колективних договорів передбачають підвищення заробітної плати. А загалом це відображає стратегію наших дій щодо подолання бідності.

Маю право стверджувати, що владі як інструменту вирішення болючих проблем дедалі більше довіряють пенсіонери (їх у районі понад 13 тисяч), інваліди (1900 осіб), самотні громадяни (1200). З метою надання адресної допомоги обліковано більш як 950 громадян, котрі належать до пільгових категорій. Особлива увага — медико-соціальній трудовій та професійній реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями. Районна державна адміністрація взяла на себе зобов’язання відкрити районний центр медико-соціальної реабілітації (це було наприкінці 2000 року). Розширили види послуг, які пропонує відповідній категорії громадян цей підрозділ управління праці та соціального захисту населення. Там передбачено, крім медичного обслуговування, оздоровчої терапії, діяльність спеціаліста з дрібного ремонту, перукаря, швачки, культпрацівника тощо. Нашу відповідальність за соціальне становище конкретної людини посилюють і благодійні акції місцевого та всеукраїнського рівня.