Знову поштові скриньки українців засипають «щасливі» листи. Просто на конверті зверху читаємо: «Одержувач може виграти «ДЕУ Сенс». Будь ласка, відкрийте терміново». Від такого повідомлення у багатьох іде обертом голова. І є тому виправдання, коли починаєш читати самого листа, де стоїть твоє прізвище, а під ним «остаточне рішення»: ви вже виграли. Ви — єдиний переможець, і ви отримаєте новісіньке авто, як дістали призи три нижче перераховані щасливці. Тож негайно відправте цей сертифікат на приз за адресою: ПП «Постмаркет», а/с 125, Київ 03127. Якщо не повернете купон, обкрадете самі себе. Надсилайте невідкладно!
Щоправда... є маленький нюанс. Про який йдеться на звороті купона значно дрібнішими літерами. Слід вибрати щонайменше одну пропоновану книгу і замовити її.
Подумаєш, якісь там 39 гривень 95 копійок за «Українську традиційну кухню» або «Православний посібник з лікування», коли в руках чудовий автомобіль за десятки тисяч гривень. І багато хто ловиться на цей гачок, у такий спосіб втягуючись у нескінченну гру із замовленнями. Звісно, кожна фірма має право на свій метод роботи з клієнтами. Але шулерство — річ неприпустима. Справжні правила цих розіграшів «Постмаркет» надрукував шрифтом розміром як макове зернятко всередині конверта. Так, що мало хто з отримувачів звертає на них увагу. У кінці дописано: «Спори, що виникають між клієнтами та ПП «Постмаркет», вирішуються у Господарському суді м. Києва».
Запевняю вас, ви не виграєте. А гроші на книжки, що дешевші втричі на звичайному ринку, витратите. Захочете вивести на чисту воду хитрунів — пиши пропало. Бо шановна фірма подає лише свою поштову скриньку. На жодний суд, найімовірніше, відповідачі не з’являться. Жодної відповіді на офіційному бланку вам не дадуть. Це перевірила наша читачка з Кам’янця-Подільського Хмельницької області Тетяна Сімінська. Вона вже побувала в шкурі переможця. Щоправда, іншої фірми — «Євродирект». Про перипетії, що випали на долю пані Сімінської, до речі, інваліда першої групи, яка спокусилася на обіцянки і викинула на вітер кілька сотень гривень, наша газета вже писала. Кам’янчанці вдалося лише знайти номер телефона своїх «благодійників», але тільки-но жінка намагалася щось з’ясовувати, слухавку просто кидали. Жоден із названих переможців на листи також не відгукнувся.
А яке було здивування, коли під час порівняння «щасливих» листів до пані Тетяни та нинішніх свіжих до інших читачів нашої газети, з’ясувалося: барвистий «листопад» радісних «офіційних повідомлень» про виграші — одне до одного, що в «директі», що в «маркеті». Навіть прізвище «директора нагород» те саме — Юлія Бондаренко. Цікаво, чи ця особа сидить одразу в двох кріслах у двох різних фірмах, які відрізняються лише номером поштової скриньки — 128-В і 125?!
Любі читачі, щоб не втратити свої скромні статки в цьому перефарбованому «листопаді», пані Тетяна Сімінська порадила не брати до хати «щасливих листів» «директів» та «маркетів», а викидати його на смітник.
Кам’янець-Подільський.
Р. S. Такий спосіб ошукування людей діє в нас уже років десять. Прогалини в законодавстві не дають змоги притягнути вправних ділків до відповідальності — принаймні, про жоден гучний скандал чути не доводилося. «Без дурника і втіха не така», — кажуть у народі. Проте якщо без жартів — через нечистий на руку поштовий бізнес люди перестають вірити і серйозним компаніям, які надають послуги поштою.
