Із досьє «ГУ»
КАСЬЯНОВ Сергій Павлович, народний депутат України по 37-му виборчому округу (Дніпропетровська область). Народився 1966 року в Кіровограді, за освітою — інженер-будівельник, кандидат технічних наук. Працював головою районного комітету у справах сім’ї та молоді та фонду соціальної адаптації молоді у Дніпропетровську, тричі обирався депутатом Жовтневої районної ради Дніпропетровська. До обрання народним депутатом — президент ТПК «Ольвія» (1997—2002). Уповноважений представник фракції Народної аграрної партії України, голова підкомітету з координації співробітництва з ЄС, СОТ і ОЧЕС Комітету ВР із питань євроінтеграції, голова спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до СОТ, член спеціальної контрольної комісії ВРУ з питань приватизації, постійної делегації ВРУ в МПА СНД.
— Пане Сергію, поясність, чому два роки ви залишалися у парламенті позафракційним, а тепер зупинили свій вибір на фракції НАПУ?
— Якби в аграрної партії не змінився лідер, я б у ній не опинився. Нині партія має реформуватися і стати справжнім захисником інтересів людей села. Новий лідер Народної аграрної партії Володимир Литвин поставив за завдання побудову центристської партії європейського типу, це й привабило мене. Я також дуже поважаю Володимира Михайловича як людину, тому і вирішив увійти до лав аграрників.
— Як, на ваш погляд, вплине на подальшу роботу парламенту та співпрацю з урядом призупинення членства у більшості фракції НАПУ та депутатів із інших фракцій?
— Фракція НАПУ, як бачимо в сесійній залі, активно працює у парламенті, бере участь у голосуванні, підтримує й урядові законопроекти. Ми лобіюємо передусім інтереси селян. І у жодному разі не хочемо дестабілізації роботи парламенту.
— Які ваші політичні вимоги?
— Передусім — виконання домовленостей у рамках парламентсько-урядової коаліції. Однією з цих домовленостей є і Держбюджет-2005. За бюджетною резолюцією 10% видатків із казни мають піти на потреби села, а 1% ВВП — на вирішення соціальних потреб селян. Однак у запропонованому урядом проекті бюджету ці цифри значно змінилися. На сьогодні у аграріїв з’являється багато питань щодо співпраці між політичними партіями, представниками виконавчої влади. Проти представників НАПУ чиниться спротив і тиск. Це, приміром, блокування роботи нафтопереробного комплексу «Галичина» у Дрогобичі чи намагання передати у приватні руки 100 га заповідного лісу в Ялті. Фракція НАПУ як член парламентсько-урядової коаліції виконує всі взяті на себе зобов’язання, однак ми хочемо, щоб і з боку наших партнерів був діалог. На жаль, сьогодні такого діалогу нема.
— Чи можуть аграрники перейти в опозицію?
— Народна аграрна партія була і є центристською політичною силою, і ми робитимемо все, щоб налагодити співпрацю з урядом та іншими політичними силами. Проте якщо і надалі застосовуватимуть деструктивні методи, то фракція і партія визначатиметься щодо свого подальшого політичного курсу.
— Як парламентарій, ви працюєте на різних ділянках — і євроінтеграція, і співробітництво з СНД. Який вектор напрямку зовнішньої політики вважаєте пріоритетним для України? Як ставитеся до нинішнього коригування інтеграційного курсу нашої держави у бік Росії, ЄЕП?
— Україна та її громадяни визначилися: ми хочемо жити, як у Європі, та досягти європейських стандартів рівня життя. Євроінтеграція залишається стратегічною метою нашої держави. Однак це не перекреслює співпраці з нашими східними сусідами, передусім Російською Федерацією та країнами СНД. Міжрегіональне економічне співробітництво на взаємовигідній основі позитивно впливатиме на економічне зростання кожної держави. Тому сьогодні треба не дискутувати, коли нас запросять до Європи, а ставити перед собою мету — досягти демократичних стандартів у суспільному житті, економічних відносинах, законах.
— Що нового принесла в роботу парламенту нова хвиля політиків — молодих бізнесменів, до якої належите й ви?
— Я дуже поважаю цих людей, бо вони вміють створювати щось своїми руками, знають не лише як розподіляти, а й створювати. Але, потрапивши до парламенту, їм треба зробити вибір: чи продовжувати особистий бізнес чи працювати на розбудову держави. На мій погляд, водночас займатися бізнесом і політикою неможливо. Та, думаю, багато хто з бізнесменів не піде у політику далі, якщо бачитимуть відповідальну владу, якщо влада виконуватиме домовленості. Повинна відбутися структуризація суспільства, зрости роль політичних партій у державному будівництві. Саме в такому сенсі я підтримую політичну реформу. Однак методи, якими проводили політреформу, і деякі норми, які хотіли в неї закласти (приміром, імперативний мандат), викликали певне протистояння з боку депутатів-мажоритарників.
— І останнє — про особисте: розкажіть про свою родину, як проводите вільний час.
— Моя дружина за фахом бухгалтер і вміє не лише рахувати гроші, а й заробляти їх. Політикою вона майже не цікавиться. Але те, що є людина, яка завжди мене зрозуміє і підтримає, — дуже велика допомога у житті. У нас троє дітей — дві доньки тринадцяти і трьох років, синові скоро виповниться п’ять. Любимо подорожувати всією родиною. У вільний час із задоволенням граю у теніс, найулюбленіший вид спорту — волейбол. Та найголовніше — бути добрим батьком для своїх дітей.
