Проект бюджету-2005 уже на розгляді у Верховній Раді. Ставлення до документа неоднозначне. Редакція попросила голову Рахункової палати Валентина Симоненка на підставі аналізу реалізації основного фінансового документа попередніх років висловитися з приводу бюджету-2005.
СИМОНЕНКО: — На підставі матеріалів, що перебувають у розпорядженні Рахункової палати, підготовлено інформацію про використання бюджетних коштів, виділених, зокерма, на інвестиційні проекти і заходи із запобігання аваріям і техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності в 2004 році. Останніми роками простежуються істотні зміни у структурі державних інвестицій: на жаль, щорічно зменшується питома вага державних централізованих капітальних вкладень і водночас збільшуються обсяги субвенцій на інвестиційні проекти. Вже в 2004 році джерела фінансування державних централізованих капітальних вкладень узагалі не планували.
— Який розмір трансфертів і субвенцій у 2004 році і які тенденції тут спостерігаються?
СИМОНЕНКО: — Розмір трансфертів у 2004 році порівняно з 2002 роком збільшився майже вдвічі і досяг 15,9 млрд. гривень. Кількість видів субвенцій зросла з 15-ти у 2002 році до 68-ми у 2004 році. Питома вага трансфертів у загальній сумі витрат місцевих бюджетів становить 42,5 відсотка. У результаті — практично жоден місцевий бюджет, жодний осередок місцевого самоврядування без дотації з Києва не може нормально функціонувати.
Власне, люди, які проживають на даній території, не можуть нормально планувати розвиток регіону, що породжує невпевненість у завтрашньому дні.
— Ким і як розподілялися державні централізовані капітальні вкладення?
СИМОНЕНКО: — Згідно із законами про Державний бюджет України розподіл державних централізованих капітальних вкладень у 2001—2003 роках здійснювався Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, а в 2003 році — з урахуванням також і пропозицій народних депутатів. Однак такий підхід не давав можливості впроваджувати економічний механізм конкурсної оцінки, врахувати повною мірою пропозиції регіонів, сконцентрувати ресурси на об’єктах з високим ступенем будівельної готовності. З передбачених до завершення 1,7 тис. об’єктів за ці роки фактично введено в експлуатацію тільки 272, що становить лише 15 відсотків.
До переліку фінансування було включено 942 нові об’єкти, що раніше не фінансувалися за рахунок цього джерела, з них 436 — новобудови. Фінансування майже половини об’єктів здійснювали в обсягах до 100 тис. гривень. Мало того, до переліку включали: і проведення ремонтних робіт, і фінансування випуску і закупівлі промислової продукції, і навіть виділення суб’єктам недержавної форми власності кредиту без укладання кредитних угод.
Не врегульовано і питання власності на об’єкти, побудовані за кошти держбюджету і передусім об’єкти газифікації, більш як 90 відсотків яких є довгобудами.
За таких умов, через відсутність даних про фактичні витрати, знищення документів і застосування під час приватизації переважно методу зниження ціни лота, майже 300 об’єктів незавершеного будівництва продано за ціною, що була в 3,8 разу менше її балансової вартості (з урахуванням індексації вартість яких сягає до 3,0 млрд. гривень). Можна навести багато кричущих прикладів такої практики.
Наприклад, піонерський табір у Ялті, балансова вартість якого 1,7 млн. грн., приватизовано за 52,6 тис. грн. Але найголовніше і найістотніше — земельна ділянка в 2,3 га практично безкоштовно перейшла до нових власників. Це стосується і табору відпочинку в селі Бурштинове (АР Крим) вартістю 801,1 тис. грн., що проданий за 400 гривень із земельною ділянкою 3,2 га.
— Це факти нинішнього року?
СИМОНЕНКО: — Це факти минулого року. Що стосується цього року, то статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» визначено механізм використання бюджетних коштів на реалізацію інвестиційних проектів (475,0 млн. грн.) і здійснення заходів із запобігання аваріям і техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві (400,0 млн. гривень).
Кабінет Міністрів України мав затвердити порядок надання зазначених субвенцій місцевим бюджетам, при цьому, підкреслюю, на умовах спільного фінансування з місцевих бюджетів і їх розподілу за об’єктами на підставі пропозицій народних депутатів України.
— Чи були в цьому питанні порушення?
СИМОНЕНКО: — Тільки попередній аналіз рішень уряду показав, що під час виконання статті 58 Закону про держбюджет недоліки і порушення, що були допущені в 2001—2003 роках у використанні державних централізованих капітальних вкладень (про що я казав), просто знехтувано. Фактично уряд використовував статтю закону для створення власного резервного фонду. При цьому йде посилання на об’єктивні обставини, адже основні умови надання субвенції на виконання інвестиційних проектів, як передбачено частиною 3 ст. 105 Бюджетного кодексу України, має визначати окремий закон. Такий закон на сьогодні не прийнято.
Кількість об’єктів, що фінансуються за рахунок цієї субвенції порівняно з 2003 роком, у розрізі регіонів, збільшилася в півтора разу (на 546 об’єктів). Питома вага об’єктів з обсягом фінансування до 100,0 тис. грн. у їх загальній кількості становить майже половину (48,8 відсотка).
Найбільші обсяги субвенції на здійснення інвестиційних проектів одержали «найдепресивніші регіони»: Донецька область — 43,6 млн. грн., Закарпатська — 33,7 млн. грн. (на другому місці, випадково чи ні, не знаю), Харківська — 29,5 млн. грн., Дніпропетровська — 28,0 млн. грн. Значно зменшилися обсяги таких субвенцій порівняно з минулим роком
Львівській — 6,2 млн. грн., Чернівецькій — 3,2 млн. грн. областям.
А в Тернопільській області взагалі передбачено спорудження тільки одного об’єкта на суму 100,0 тис. гривень.
— Такий розподіл викликає подив...
СИМОНЕНКО: — Субвенції на здійснення заходів із запобігання аваріям і техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві і на інших аварійних об’єктах комунальної власності — це, фактично, новий напрям фінансування, і думаю, не потрібно нікого переконувати, що це дуже важливий і актуальний напрям. Але на жаль, під час розподілу коштів субвенції підхід був точно такий, як і в попередні роки. Аналіз розподілу субвенцій дає підставу стверджувати, що є система суб’єктивного прийняття рішень.
На сім регіонів: Автономну Республіку Крим, Дніпропетровську, Донецьку, Закарпатську, Київську, Луганську і Харківську області припадає майже дві третини (62,9 відсотка) загальної суми.
До того ж Закарпатська область уже на першому місці 54,3 млн. грн. (13,6 відсотка, а Тернопільська знову на останньому, 500,0 тис. грн. (0,1 відсотка).
Об’єкти, на які передбачено спрямувати кошти, практично неможливо віднести за класифікацією на відповідні статті державного бюджету. Зокрема, за рахунок цього джерела плановано в Миколаївської області погашення заборгованості за попередньо виконані роботи для селянського союзу пайовиків «Куйбишева» у сумі 800,0 тис. грн., у Київській області —реконструкцію будинків сільськогосподарського призначення агрокомбінату «Пуща-Водиця» і с. Велика Снітинка Фастівського району (2000 тис. грн. і 800 тис. гривень, відповідно).
Такі приклади можна наводити і далі. Вони зайвий раз доводять, що існує, м’яко кажучи, особлива система добору об’єктів, відсутній аналіз їх добору за показниками ефективності. Одне слово, економіку ніхто не враховує, а йде процес поділу і володарювання.
— Який стан з виділенням коштів за рахунок загального фонду державного бюджету на проведення витрат за зазначеними бюджетними програмами?
СИМОНЕНКО: — Станом на перше вересня цього року виділено за рахунок загального фонду державного бюджету на проведення витрат із зазначених бюджетних програм 467 млн. грн., частина з них без дотримання умови щодо спільного фінансування з відповідних місцевих бюджетів. А це було основною умовою фінансування згідно із бюджетом.
Це — поки що тільки попередні результати аналізу виконання зазначених статей Закону про бюджет на 2004 рік.
Слід звернути увагу і на те, що такі проблеми вже були «закладені» і на майбутній рік. Наприклад, пунктом 27 пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік Кабінетові Міністрів України доручено в проекті Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік визначити критерії розподілу між регіонами і напрями коштів субвенцій на виконання інвестиційних проектів і заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам. До того ж обсяги цих субвенцій у розрізі об’єктів повинні бути затверджені окремими доповненнями до закону.
У поданому на розгляд Верховної Ради України проекті закону України про Державний бюджет України на 2005 рік розподіл коштів субвенції між об’єктами не здійснено.
Замість цього статтею 57 законопроекту передбачено надання однієї субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і на виконання заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві, на інших аварійних об’єктах комунальної власності, і на виконання інвестиційних проектів у сумі 900,0 млн. гривень.
Ми переконані, що в Законі про Державний бюджет України на 2005 рік необхідно чітко описати механізм використання цих коштів. Вакханалія з використанням цього фінансового потоку мусить бути припинена.
— Спасибі, Валентине Костянтиновичу, за це інтерв’ю.
