Багато чого пізнається на грунті порівнянь. Ми зіставляємо персоналії, рейтинги, програми, гаманці, літаючі предмети, якість отрути, ціни в магазинах, сімейний і державний бюджети — бозна-що, чим «годують» ЗМІ напередодні президентських виборів.
Визначальний і вирішальний
Ми порівнюємо навіть тоді, коли немає для цього грунту, бо звідусіль кажуть: треба. Аналізувати ефективність соціально-економічної політики двох урядів, якщо один працював у кризовий період, а другий працює за бурхливого економічного зростання, — все одно, що порівнювати яйце з рицином. Але цього коника вже осідлано — і за чинного Прем’єр-міністра скаже своє слово економіка, розквіту якої посприяли здебільшого висока кон’юнктура на зовнішніх ринках і цілком зрозуміле зростання інвестицій в основний капітал — капітальне будівництво і в придбання нової техніки (за вісім місяців цього року капіталовкладення подвоїлися, попри те, що вивезення капіталу сягнуло 850 мільйонів доларів). Зазначте: розквіту нашої економіки сприяли, зокрема, й уряди, які виводили країну з кризи.
Прикмет економічного зростання було доволі, хоч воно вже не таке, як спостерігалося навесні. Будівельний бум триває, й очікується рекордний урожай зернових. Останній факт набуває вирішального значення, оскільки якщо не подбати про задоволення пропозиції на продовольчому ринку, то стрімко зростаючий попит, спричинений багатомільярдними виплатами грошей, підштовхне ціни на споживчому ринку. А офіційному рівню інфляції домогосподарки вже не вірять — ціни кусаються в магазинах і на базарах.
У вересні вітали машинобудівний комплекс з професійним святом. З темпами зростання обсягів виробництва, які зростають упродовж останніх років. Честь і хвала таким велетам, як Новокраматорський машинобудівний завод або «Мотор Січ,» внесок яких в економіку переоцінити важко. Але дякуємо й менш іменитим, на кшталт Стахановського машинобудівного, який на разі налагодив великовузлове складання пасажирських ліфтів нового покоління на базі комплектувальних білоруського заводу «Могильовліфтмаш». Адже поки що таку соціально орієнтовану продукцію виготовляє у країні лише столичне ЗАТ «ОТІС», а про принади нинішнього уряду часто доводиться згадувати в застряглих підйомниках. Ось тільки дякує влада досі по-старому, дарма що бенкети тепер називаються фуршетами. У поданому на розгляд Верховної Ради проекті держбюджету на 2005 рік машинобудівники не відшукали деяких звичних преференцій з оподаткування, зокрема — земельних ділянок.
Мажорний з форсом
Дехто вважає, що нинішній проект держбюджету — найкращий за всі роки нової історії, а дехто — що він приховує принаймні на 8 мільярдів гривень доходів. Уточню: приховує — значить, свідомо занижує прогнозний рівень зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), закладений у загальнодержавному балансі. Для чого? Щоб акумулювати гроші на казначейських рахунках поза бюджетом і використовувати їх за форс-мажорних обставин. Ну то й нехай, була б від того користь. Однак у вересні з’ясувалося, що співвідношення зростання ВВП і темпів приросту доходів нинішнього бюджету свідчить про проїдання економічного зростання. Нас усіх разом ощасливити, віддавши борги, піднявши стипендії, підрівнявши пенсії, виявилося проблематично. Можна, але треба поглиблювати дефіцит бюджету. Гроші є, та їх доцільно тепер не розкидати по руках, а зв’язувати на банківських рахунках через проблеми монетарного характеру, цілком резонні інфляційні очікування. Утім, люди швидко збагнули, що наш форс-мажор усього-на-всього мажор з форсом. Соціологічне опитування «Соцісу» засвідчило, що 72 відсотки респондентів розцінюють вересневі доплати уряду як передвиборний крок. Вони вже чули про окремі квартири до 2000 року і реформи за сімсот днів — за гроші подякували, але що це надовго, не повірили.
Ощасливили, звісно, за власними мірками. Мінімальні пенсії, дотягнуті до рівня прожиткового мінімуму, дають змогу 11,5 мільйона пенсіонерів прожити день за 9,5 гривні. Тим часом зростання багатомільярдної маси на споживчому ринку, як того й побоювалися, одразу зле позначилося на готівковому курсі долара.
Відпустивши віжки обмежень на продаж валюти, Нацбанк швидко виправив ситуацію. Комерційним банкам дозволили продавати депозитну й закуплену на міжбанківському ринку валюту, а не лише куплену в населення. Ажіотаж вщух — і хтось добряче зрубав на цьому копійку. Факт — не лікарі. Не факт, що вчителі. Та й мова про інше. Про те, що нестримний урядовий мажорний форс сприяє нагнітанню монетарних хмар, які загрожують уже з наступного року інфляційною грозою і фінансовою нестабільністю.
Зарегульований — кон’юнктурний
Ситуація з вирівнюванням пенсійних мінімумів у вересні досить дивно перегукувалася з тією, що спостерігалася на ринку нафтопродуктів. Ми про це вже писали. Вересневі переговори з «королями бензозаправок», як відомо, закінчилися лише домовленістю з «Нафтогазом України», «Укртатнафтою» та «Укрнафтою», які погодилися на обмеження ціни на бензин А-95 на рівні 2,9 гривні за літр, на А-92 — 2,75, на А-76 — 2,6, на дизпальне — 2,5 гривні. Власне, на інше, мабуть, розраховував лише Перший віце-прем’єр Микола Азаров, оскільки вже в серпні переробка нафти знизилася порівняно з липнем на 6,2 відсотка, що списували на реакцію росіян стосовно запровадження в червні додаткового ліцензування, обмежувальних цін та заборону експорту. А у вересні, коли ціна тонни вуглеводнів перевалила за 300 доларів і стало зрозуміло, що запобіжні цінові чинники на світовому ринку вичерпали себе, торгувати нафтопродуктами за фіксованими цінами означало примножувати власні збитки. Один зі спеціалізованих журналів розповідав, як проходили переговори представників нафтових компаній у Кабміні. Їм пропонували закрити очі на збитки і прийти по компенсацію після виборів. Тобто потребу державного регулювання ринку зумовлював не економічний прагматизм, а політична передвиборна кон’юнктура. Але після виборів країна не припаркується, а поїде далі — і ціни на бензин стрибнуть угору. Зарегульований ринок завжди кон’юнктурний політично, згадайте хоча б ринок хлібопродуктів, а значить —небезпечний. Ринок нафтопродуктів і поготів, оскільки зростання цін на ньому тягне за собою подорожчання товарів і послуг на інших ринках, а вони, як відомо, формують споживчий кошик. Недарма, за словами Першого віце-прем’єра Миколи Азарова, найбільше хвилює саме це. Однак, за його прогнозами, інфляційної небезпеки немає ані цього, ані наступного року. А що, обіцяні 7 відсотків інфляції за підсумками року — комариний укус?
І ще про Росію та про активізацію україно-російської торгівлі. Справді, не може не тішити той факт, що вона зросла за цей рік на 42 відсотки, до 13 мільярдів доларів США. Але не можна не зважати і на те, що за вісім місяців інфляція на російському ринку, на думку експертів, сягнула 13 відсотків замість офіційних 7,6. Отже, маємо, з огляду на тісні зв’язки, ще один інфляційний подразник.
В одному з тижневих балансів вересня я висловив сумнів, що нинішній проект бюджету буде прийнято вчасно. Швидше за все його прийняття відкладуть на кінець року, коли визначимося остаточно, хто все-таки його виконуватиме.
