Одвічний борг жертвам нацизму повертають символічно

Понад три роки в нашій країні виплачують компенсації жертвам нацизму за рахунок коштів німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». Щоправда, поняття «відшкодування» сприймається з великою натяжкою і навіть умовно, бо хіба можна якимось чином компенсувати знущання, яких зазнали колишні в’язні концентраційних таборів і гетто, гестапівських тюрем і СД, діти-донори, над якими експериментували фашистські ескулапи? Навіть ті 15 тисяч дойчмарок — найбільша з призначених сум для потерпілих, якою «компенсують» біль і втрачене здоров’я в’язня концтаборів і гетто, ніколи не загоять рани, одержані ними у фашистській неволі.

З України у воєнний час вивезли на примусові роботи 2,4 млн. громадян, із них сьогодні є трохи більше півмільйона, хто має право одержувати ці символічні компенсації. Усіх їх розподілено на сім категорій тодішніх невільників; серед них є і діти, яких вивезли разом з батьками і не залучали до робіт, а також ті, що народилися в неволі.

Згідно із законодавством ФРН кошти німецька сторона направляє Українському національному фонду (УНФ) «Взаєморозуміння і примирення» для виплат громадянам України і Молдови, а також громадянам країн Закавказзя і Центральної Азії, які під час війни постраждали від нацизму на окупованих територіях згаданих країн. Усього Україні виділено 1 млрд. 724 млн. німецьких марок, які виплачують у два етапи: спершу 65 відсотків від призначеної суми, а потім 35. Як же з цим справляється українська сторона? Саме про це і йшлося на брифінгу голови правління УНФ «Взаєморозуміння і примирення» Ігоря Лушнікова.

На брифінгу І. Лушнікова з подачі журналістів постало питання і про так звані відсотки з коштів, котрі набігають з перерахованих німцями грошей. Виникло воно не випадково. Адже німецький фонд нещодавно розподілив колишнім в’язням і примусовим працівникам майже 300 млн. євро з відсотків, що набігли з його 10 млрд. марок. За логікою якісь кошти з відсотків мають з’явитися і в Україні, бо з ФРН надійшли сотні мільйонів євро, котрі в один день з банківських рахунків не розійшлися. Однак про якісь конкретні суми в УНФ дізнатися непросто. Ось що про це каже сам пан Лушніков:

— У червні поточного року справді відбулося засідання опікунської ради федерального фонду Німеччини, на якому розглядали питання розподілу відсотків, отриманих за основний капітал цього фонду. Ідеться про 280 млн. євро, а не про 300, як писали в деяких ЗМІ. Правління фонду, розробивши модель розподілу відсотків, врахувало забезпеченість кожної партнерської організації плафоном, тобто законом визначену суму для кожної країни. Відсотки розподілили між трьома партнерськими організаціями, котрим не вистачало плафона. Це — Міжнародна організація з міграції, яка виплачує гроші постраждалим по всьому світу за винятком країн, де роблять це шість інших партнерських організацій, Комітет матеріальних претензій євреїв до Німеччини і Росії. Що стосується наших відсотків, то хотів би спершу нагадати про механізм виплат, який існує сьогодні. Чомусь деякі заявники, журналісти помилково думають, що оті 650 млн. євро, котрі ми виплачуємо з липня 2001 року, весь час лежали в банках на рахунках УНФ, на які мають набігти відсотки. Насправді тих коштів в Україні не було жодного дня, вони перебували на рахунках федерального фонду Німеччини. Нам кошти перераховують лише після того, як переглянуть і затвердять подані нами списки. Ми, наприклад, підготували список на 30 тис. осіб, німецька сторона під кожне конкретне прізвище відповідної категорії постраждалого й перераховувала кошти. Останні надходять на рахунки УНФ до національного банку, після чого протягом трьох днів ми їх списуємо на виплатні рахунки в банки. От за ці три дні, доки вони там лежать, і нараховують відсотки, які йдуть в рахунок наших адміністративних витрат...

Ігор Миколайович так і не назвав жодної конкретної суми, хоча вони, безперечно, є. Бо відомо не лише банкірам, що інколи дають величезні суми у кредит навіть на кілька годин, від чого мають непоганий «навар». А сумами наш фонд оперує солідними. Тільки для виплат першого етапу компенсацій він одержав 537 687 467,21 євро, а для другого — понад 143 мільйони євро. Для обслуговування компенсаційних виплат фонд має договори з банками-агентами, котрі визначено Кабміном. За використання грошей, або залишків коштів, як зазначає сам І. Лушніков, банки нараховують відсотки.

Не кажуть про це і в Національному банку країни, оскільки інформація про стан рахунків УНФ «Взаєморозуміння і примирення», згідно з чинним законодавством, є банківською таємницею. У Мінфіні нагадали, що кошти нашого УНФ фактично є коштами німецького фонду і не входять до бюджету України. А Служба безпеки України повідомила: контроль за діяльністю цього фонду здійснюють Кабмін та адміністрація Президента України. Мовляв, у контролерів і можете дізнатися про все, що вас цікавить.

Хоч як там  було, а з усього видно, що ми ще не доросли до того рівня, щоб прилюдно, як це зробили німці, назвати суму відсотків і сказати, куди її направили. Весь світ знає, з чого і яким чином набігли німецькі відсотки, а в нас — зась, таємниця! А саме під покровом таємниці й творять усілякі справи, що дає привід для поширення розмов і чуток. А дізнатися, які є у нас відсоткові кошти і як їх використовують, зможемо, мабуть, лише в німецькому фонді.

Цікавим лишається й питання використання УНФ «Взаєморозуміння і примирення» відсотків із залишків коштів на покриття адміністративних витрат. Ще в 2001 році пан Лушніков казав, що для утримання фонду та його відділень потрібно 450 тис. євро на рік. А за підрахунками деяких спеціалістів, нині ці витрати зросли до нечуваних розмірів — наші «примиренці» начебто значно більше коштів використовують протягом одного місяця. Чи справді це так? Конкретної відповіді не вдалося почути на брифінгу Ігора Лушнікова. Ось що він сказав:

— Що стосується наших адміністративних витрат, то за угодою з німецьким фондом на них передбачено (на процеси підготовки та виплати коштів) 2,5 відсотка від плафону, а ми вкладаємося в 1,6. Усі залишки, що накопичуються, ми виплачуватимемо на другому етапі насамперед колишнім працівникам сільського господарства, сфери послуг, дітям, які не працювали. Ідеться про тих, кому призначено найменші суми компенсацій — 1,5 тис. марок. Незабаром відбудеться засідання нашої спостережної ради, де розглянемо це питання...