Мій колега з районної газети не зміг знайти спонсора для оплати навчання доньки у Чернігівському державному інституті економіки і управління: (ЧДІЕУ). Сума у 2400 гривень (плюс кошти на житло) посильна, але важкувата для сільських та райцентрівських родин. Попри це, люди тягнуться, бідують-економлять на усьому, аби їхнє чадо здобуло вищу освіту. По суті, значна частина бюджетів більшості вузів складається з таких грошей. Як вони витрачаються? На жаль, не завжди на підручники, технічне оснащення аудиторій тощо.

Конфлікт, що виник у ЧДІЕУ є показовим. Колишній ректор закладу, а нині проректор з наукової роботи, заслужений працівник освіти України Борис Суховірський звинуватив нинішнього ректора Валентина Борового у злочинному використанні отриманих коштів за навчання. Зазначимо, саме за сприяння Б. Суховірського, у якого закінчився термін контракту з Міністерством освіти та науки у грудні 2002-го, ректором обрали киянина, доктора технічних наук професора В. Борового. Співпраці у новообраного і колишнього, однак, не вийшло. Кожен з них називає різні причини.

— Я стояв у витоків цього вузу, — каже Борис Іванович. — За вісім років було створено потужний заклад з сучасною навчальною і виробничою інфраструктурою для здобуття освіти переважно сільської молоді. Чи можу спокійно дивитися на те, як не по-господарському витрачаються кошти, а інститут, в якому 7000 студентів (з них 5200 за контрактом), втрачає престиж.

— У липні 2003 року Боровий, за словами Бориса Івановича, за наявності заборгованості з відпускних, за кошти вузу купує майже за 100 тисяч гривень трикімнатну квартиру (75 квадратних метрів) для інституту. До січня 2004-го силами будівельної дільниці, меблярів та енергетиків у цьому помешканні роблять капітальний ремонт на 41408 гривень! Квартиру отримав ректор. А до того Боровий жив у спеціально обладнаному для нього двокімнатному люксі з дорогим оснащенням. У жовтні 2003 року ректор купує для службового використання автомобіль «Форд-Мондео». За документами ніби за 40 тисяч гривень, хоча його справжня ціна, зрозуміло, не така смішна. Суховірський вважає, що перерахунок у ті дні значних коштів сумнівним фірмам, місцезнаходження яких сьогодні важко з’ясувати, було «компенсацією» за автомобіль. І це при тому, що на навчальну літературу за весь рік вузом витрачено аж 15 тисяч гривень!

Валентин Боровий не вбачає у проплатах за квартиру, автомобіль порушень чинного законодавства.

— Згідно з контрактом мені має бути виділено квартиру, — зазначає він. — А новий автомобіль придбали, бо старий часто ламався. Нас з усіх цих питань перевіряло КРУ області, яке не виявило зловживань з мого боку.

В. Боровий, однак, не дав для ознайомлення акт перевірки, який би підтвердив його слова у плані «добудови» квартири тощо. Як з’ясувалося, у фінансових документах вузу справді є цифри, які викликають запитання. Скажімо, до 18 жовтня 2003 року тільки-но куплений «Форд-Мондео» доукомлектовується за рахунок вузу автокондиціонером вартістю 13200 гривень(!), автомагнітолою за 2499,6 гривні, автозамком за 1570 гривень. Для впровадження інтенсивної технології вирощування озимого жита інститут 10 жовтня 2003 року перерахував 35486 гривень за міндобрива та отрутохімікати, які за документами отримані 15 жовтня. Яка ж це «інтенсивна технологія», якщо оптимальні строки посіву озимого жита на Придесенні — 5—25 вересня? Чому перевіряючі не знайшли київських фірм, які продавали добрива, отрутохімікати, автокондиціонер, автомагнітолу? Таких запитань безліч.

Читач «Голосу України» Анатолій Тимохін, наприклад, у своєму листі до газети висловив подив щодо марнотратства в інституті. Прокладають, мовляв, водопровід за 200 метрів, коли розподільчий колодязь розташований за 10 метрів, капітальний бетонний паркан ставлять то в одному місці, то переставляють в інше».

P. S. ...Коли цей матеріал був підготовлений до друку, ми дізналися про порушення прокуратурою області кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами інституту. Отже, крапку ставити зарано.