Федір Ярошенко: «Податкова служба має працювати на громадян, а не навпаки»

— Адміністрування податку на додану вартість за роки незалежної України, на жаль, формувалося не стільки на законодавчому рівні, скільки величезною кількістю всіляких інструкцій, розпоряджень тощо.

З часу введення ПДВ виникло багато негативних моментів в економіці нашої держави, зокрема у відносинах між суб’єктами господарювання і фіскальними органами, які відповідають за безпосереднє адміністрування цього податку.

Він набув негативного іміджу, який завдав багато клопоту нашому суспільству. За час моєї роботи і головою ДПА, і раніше, коли я працював першим заступником міністра фінансів, ми постійно шукали шляхи, щоб ПДВ був схожий на європейські аналоги. Практично у всіх країнах Європи такий податок ніяких проблем не спричиняє, більше того — він є позитивним для економіки за сутністю.

Наприклад. Коли людина їде за кордон, купує товари. Потім в аеропорту пред’являє декларацію, яка дає право на відшкодування ПДВ. Їй автоматично відшкодовують податок. Чого, на жаль, ми не маємо. Тому понад 200 змін було внесено до закону. Цей процес постійний.

Є певні нюанси і в Законі «Про бюджет 2004 року». Головне завдання Податкової адміністрації — зробити ефективне адміністрування податку на додану вартість, щоб виконав своє призначення. Податок на додану вартість тісно пов’язаний з податком на прибуток. Якщо ПДВ погано працює, тоді й податок на прибуток теж буде погано працювати. Саме це завдає великої шкоди громадянам держави через те, що не наповнюється державний бюджет.

Президент видав указ: розробити ефективну модель адміністрування ПДВ, яка забезпечувала б роботу цього податку достатньо прозоро й ефективно. Як це зробити?

Ми запросили найкращих учених до пошуку нової моделі. Проблема ПДВ досі — адміністрування на застарілих технологіях. Цей податок надзвичайно інтелектуальний, він тяжіє до ринкової економіки, а вся ринкова економіка побудована на інформаційних технологіях. Сам податок був розпорошений, абсолютно не було інформаційних потоків, які забезпечували б миттєвий режим. Ми все це переглянули, я підписав десятки наказів стосовно нововведень адміністрування ПДВ.

Вже є проект інформаційної моделі, яка на сьогоднішній день впроваджується в податкових службах всієї держави. Вона йде як дослідна експлуатація. З 1 січня 2005 року ця модель буде введена в промислову експлуатацію. Головна спрямованість у тому, що все буде побудовано на інформаційних технологіях, без ручної праці. Сьогодні наші податкові органи здійснюють зустрічні перевірки суб’єктів господарювання, бо треба перевіряти, як сплачується ПДВ.

Ми собі поставили мету зменшити зустрічні перевірки. Для цього створюється єдине інформаційне інтегроване поле за допомогою спеціальних процедур регламенту.

— Країни з розвинутою економікою не користуються пільгами. Для цього є бюджет, в якому все чітко передбачається. А ті верстви населення, яким потрібно допомагати, мають соціальний захист.

Є такий термін, як «податкова справедливість». Коли ми застосовуємо пільгу, то виходить, що ми порушуємо баланс податкової справедливості. Один має пільгу, а інші її не мають. Конкурентне середовище, яке в нас виникає, має перекоси. В майбутньому, сподіваємося, цих перекосів не буде. Зараз уряд Януковича скасував багато пільг.

Ми готуємо видання двох монографій про податок на додану вартість, де все систематизовано і викладено: що таке пільги в оподаткуванні, цільова мета, які наслідки використання, які проблеми, яке майбутнє пільг в Україні.

Ми вважаємо, що доцільно було б вести пільги через спецфонд державного бюджету і взяти їх на облік для того, щоб громадяни України бачили, куди йдуть ті чи інші видатки.

— Є конкуренція, а вона вимагає оптимальних цін, щоб продукція, послуги тощо були конкурентоспроможні. Податок — це ті ж витрати бізнесу. Тобто бізнес в економіці весь час намагається оптимізувати свої витрати.

Раніше держава виступала як виробник і як споживач, конкурентного середовища майже не було. Податкова служба сьогодні працює над тим, щоб зробити позицію так, де основою буде закон. Це наша головна мета, до якої рухаємося дуже швидко. Створили спеціалізовані офіси з обслуговування «великих» клієнтів. Завдання офісів — платник податків має виконувати всі податкові зобов’язання, передбачені законом. І щоб робив це добровільно.

— Не має. Для «Криворіжсталі» була створена спеціальна інспекція з обслуговування одного клієнта. «Криворіжсталь» є одним з найбільших платників податків.

У червні запроваджено пілотний проект нової моделі адміністрування ПДВ. Напрям ми взяли на «Криворіжсталь», «Запоріжсталь», Комбінат імені Ілліча та «Азовсталь».

— Пан Азаров в 1996 році проголосив, що податкова служба України повинна бути не фіскальним, а фіскально-регулювальним, стимулювальним органом з розвитку економіки нашої держави і окремих суб’єктів господарювання. Це дуже велике поняття як економічна категорія. Це глибинні моменти вдосконалення філософії роботи податкової служби України.

Я наведу один приклад. Коли я спілкуюся зі своїми колегами, з послами іноземних держав, вони запитують: чому ТАКА наша податкова служба? А тому, що ми ще зовсім молоді. Податковій службі Швеції майже 400 років, голландській податковій — 425, французькій — 280 років. І то там проблем надзвичайно багато.

Ідеологія в нас надзвичайно прогресивна. Ключовий постулат цієї ідеології — податкова служба має працювати на громадян, а не навпаки.

— В Києві обслуговується 280 платників, зокрема: 82 банки, нафтогазовий комплекс, зв’язок, транспорт, торгівля, практично всі галузі народного господарства.

— Одна з форм ухиляння від податків — штучна збитковість підприємств. Чи є ефективна протидія цьому злу?

— Закони мають не дозволяти ухилятися від податку. А якщо за законом збиткове підприємство може працювати?.. Треба скасовувати державну реєстрацію, якщо суб’єкт працює на збиток. Суспільству не потрібні збиткові підприємства. Ми робимо через систему взаємовідносин спеціалізовані підходи до адміністрування ПДВ, встановлюємо спеціальні критерії, які дають нам можливість оцінювати ефективність роботи в бізнесі і залучати цей бізнес до оподаткування.

— Чи не маєте ви наміру ініціювати в Верховній Раді прийняття саме такого закону?

— Я гадаю, що це наше майбутнє. Дуже багато речей є, над якими нам ще потрібно працювати.

— Є категорія неприбуткових організацій, які у своїх статутах записують цілу низку видів діяльності, що можуть приносити прибуток. Але вони так працюють, що приносять збитки.

— Якщо види діяльності прибуткові, а показують збитки, тоді там непрозорі схеми.

— Звичайно, не завжди відповідають. Ми — держава, яка формує своє правове поле. Нам треба багато кроків ще зробити, щоб гармонізувати законодавство.

— Проблеми були завжди. У жовтні ми плануємо провести міжнародну науково-практичну конференцію, на якій всі ці питання будуть обговорюватися.

Якщо поставити собі мету, то до неї можна дійти.

Наприклад. Ми добре співпрацюємо з голландською податковою службою, підписано меморандум про одночасне проведення взаємних перевірок суб’єктів господарювання.

— Коли ми працювали над цією системою, було дуже багато дискусій: чому такий податок?

По-перше, сьогоднішній податок дає мотивацію до сплати своїх податкових зобов’язань всім верствам населення.

По-друге, ця ставка дозволить уникати транснаціонального шахрайства. А воно може бути, коли в сусідніх країнах застосовують меншу ставку оподаткування.

По-третє, застосування таких ставок сприятливе для бізнесу.

— Це наша молодість. Не можна сказати, що, наприклад, суди в нас недосконалі чи податкові органи. Це хвороба росту.

Є пілотний проект удосконалення роботи правової служби Державної податкової адміністрації. Він надзвичайно цікавий і набагато простіший, ніж ПДВ. Залучили дуже багато інформаційних технологій. Розробили на основі проектного менеджменту сценарні підходи в організації роботи правових служб Державної податкової адміністрації України. Завдяки цьому ми зможемо покращити роботу і спільно із судовою гілкою влади докласти зусиль, щоб закони в нашій країні діяли.

— Нещодавно таксисти виступали проти введення лічильників. Вони вважають, що платять один податок, а з нововведенням будуть платити в два рази більше. Така ж ситуація і з нерухомістю.

— Попередньо я вам розказав про модель з ПДВ, так само і в таксистів. У всьому світі таксомотори облаштовані фіскальними приладами. А ми стверджуємо, що ми європейська країна. Нам потрібно прагнути стати цією країною.

На даний момент невідомо, як працює таксист, немає чіткого уявлення, як він має працювати. Йдеться не про контроль, а про цивілізовані підходи, в тому числі до захисту прав споживачів.

Днями ми розмовляли з деякими таксомоторними компаніями, то вони вже два чи три роки працюють з лічильниками. Кажуть, що це набагато краще та цивілізованіше.

Про нерухомість. Закон передбачає: перший продаж, який ви робите, не оподатковується.

— Коли податковий інспектор приходить перевіряти якийсь об’єкт господарювання і знаходить порушення, то підприємець замість того, щоб просто заплатити за це порушення, пропонує податківцю невеличку компенсацію. Зарплати невеликі, є певна спокуса піти на той чи інший компроміс. Тому ми дійшли висновку, що в суспільстві є передумови для зловживання податківців службовим становищем. Отож потрібно повністю перебудувати філософію податківців, щоб уникнути корупції. Ми створили систему добровільної сплати податків. Ми не ставимо перед собою завдання прийти і забрати гроші. Мова йде про те, щоб допомогти клієнтові, щоб до нього не застосовували фіскальні заходи, а щоб він добровільно сплачував свої податкові зобов’язання.

Наприклад, у Данії 99,9 відсотка — добровільна сплата податків. У нас — 50 відсотків.

Повірте, податківці добре знають вади своєї роботи, але ми також не применшуємо ключову роль ДПА у формуванні фінансових потоків у країні. Вимагати від служби, яка лише на шляху становлення, бездоганної роботи — нереально.

Я хочу наголосити, що, за всіма показниками, ми обрали правильні орієнтири. Тепер головне не сіпатися, не рвати, а планомірно досягати наміченого.

— На все добре.