Ранкове засідання 14 вересня
Нині Європейський союз для України — найбільший торговельний партнер, іноземний інвестор і донор, надзвичайно принадливий ринок, який нам конче потрібен для зміцнення незалежності. На цьому під час Дня уряду у Верховній Раді України, присвяченого новим напрямам співробітництва України з Євросоюзом у зв’язку з розширенням ЄС, наголосив доповідач, перший заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький. Урядовці ще не квапляться з висновками, наскільки стало вигідним чи збитковим для нашої держави розширення Євросоюзу. Але перші наслідки наближення ЄС до українських кордонів поки що досить позитивні. Протягом останніх років уряд відзначає позитивну динаміку зростання обсягів торгівлі України з державами—членами ЄС. За словами заступника міністра, в першому півріччі 2004 року зовнішньоторговельний оборот України збільшився порівняно з відповідним періодом 2003 року на 68 відсотків і становив 31,4 млрд. доларів.
Частка ЄС у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України з урахуванням нових десяти членів Євросоюзу досягла 34,5 відсотка. Тож з нинішнього року Євросоюз став найбільшим зовнішньо-торговельним партнером України. Станом на перше липня 2004 року надходження інвестицій із країн-членів ЄС становить 4,2 млрд. доларів.
Питання мінімізації можливих небажаних наслідків розширення Євросоюзу для України розглядалися протягом 2003—2004 років на засіданнях міжвідомчої робочої групи. За результатами проведеної роботи, зокрема 22 червня 2004 року, парафовано угоду між Україною та ЄС про торгівлю деякими сталеливарними виробами.
У свою чергу перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик у своїй доповіді наголосив, що зараз особливо важливе об’єднання зусиль уряду й парламенту для адаптації вітчизняного законодавства до вимог ЄС. На завершальній стадії підготовки перебуває план дій «Україна—ЄС», який визначить конкретні кроки нашої держави у євроінтеграційному напрямку.
Втім, у своїх запитаннях та виступах народні депутати були налаштовані не так оптимістично, як урядовці. Парламентаріїв, зокрема, турбували негативні наслідки запровадження візового режиму з країнами ЄС для українських громадян. Олександр Пеклушенко (фракція «Регіони України») наголосив, що найважливіший показник, який враховується під час вступу будь-якої країни до ЄС, це — рівень життя та демократії. «Коли ми досягнемо хоча б маленької подібності з соціальними стандартами життя країн ЄС?», — риторично запитав комуніст Михайло Родіонов. А Володимир Яворівський (фракція «Наша Україна») взагалі піддав сумнівам послідовність державного керівництва України у проголошеному курсі на євроінтеграцію: «До обіду ми трішечки повертаємо голову до Європи, а після обіду — семимильно крокуємо у Євразію». На це представники уряду відповідали: євроінтеграція — це стратегічний курс України, що й окреслено у посланні Президента до Верховної Ради та програмі дій уряду.
Свою співдоповідь голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк також присвятив новим можливостям і водночас новим викликам, які з’явилися перед Україною у зв’язку з розширенням Євросоюзу. За його словами, нашій державі загрожує довічне закріплення так званого сусідського статусу. Принциповим для України залишається питання спрощення візового режиму і створення зони вільної торгівлі. Поки що, зазначив Б. Тарасюк, ЄС прохолодно сприймає наші побажання щодо спрощення візового режиму. Відкритим залишається і питання про надання Україні статусу країни з ринковою економікою. А найбільшим каменем спотикання на шляху України до ЄС, на думку голови комітету, є навіть не економічні труднощі, а незадовільне впровадження у життя демократичних цінностей, прав і свобод людини.
На жаль, у дипломатичній ложі у парламенті на дні уряду не було жодного дипломатичного представника країн ЄС. І навіть коротка півторагодинна розмова у сесійній залі засвідчила, що на шляху України до об’єднаної Європи  ще незоране поле.