Дипломатам презентували канал Дунай—Чорне море
Минулої п’ятниці теплохід «Кримська стріла» доставив у дельту Дунаю понад сто офіційних осіб — представників акредитованих в Україні іноземних місій, вітчизняних владних структур, експертів. Мету було визначено заздалегідь ще в Києві — огляд робіт, пов’язаних з відновленням глибоководного суднового ходу Дунай—Чорне море, роз’яснення зарубіжним дипломатам деталей цього масштабного проекту. Супроводжували гостей три міністри — закордонних справ Костянтин Грищенко, транспорту і зв’язку Георгій Кірпа, екології Сергій Поляков та голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький.
Побачене й почуте для більшості іноземців (і вони цього не приховували) було доволі несподіваним, таким, що змінило їхні попередні думки про об’єкт, навколо якого виникало стільки суперечок і з приводу якого на адресу України висловлювалося немало дорікань.
Експерти, роз’яснюючи проект, підкреслювали: йдеться не про спорудження нового, а про відновлення старого суднового ходу в українській частині дельти Дунаю.
На місці ознайомившися зі станом справ у гирлі Бистре, Надзвичайний і Повноважний Посол Нідерландів в Україні Монік Франк так прокоментувала свої враження: «Для мене було дуже важливо приїхати і побачити все на власні очі. Для мене стало відкриттям, що перед будівництвом обговорювалося багато варіантів щодо нового ходу, які ретельно досліджувалися, і було обрано дійсно найкращий варіант. До приїзду, на жаль, я була впевнена, що канал Дунай—Чорне море — це єдиний канал у дельті Дунаю. Тепер я знаю, що у Румунії функціонують три канали, і моя думка щодо українського будівництва значно змінилася... Ми, голландці, дуже чутливі до всього, що стосується природи. Це важко, але необхідно: знайти баланс між природою та економічним розвитком».
Що природа не постраждала, а, навпаки, виграла, зауважив міністр екології Сергій Поляков: «Ми вдячні, що почалися роботи щодо відновлення каналу і було розчищено гирло, адже процес замулювання йде такими темпами, що вже через кілька років ми так чи інакше мали б розчищати барову зону, бо без цього процес замулювання став би шкідливим для екології не тільки української частини ріки, а й усього Дунаю».
А міністр транспорту і зв’язку Георгій Кірпа, вказавши на важливість відновлення судноплавства в українській частині дельти для гармонійного економічного розвитку Придунав’я, запропонував подивитися на відновлений шлях з точки зору його значущості для 7-го (Дунайського) міжнародного транспортного коридору, його зв’язків з іншими діючими транспортними артеріями міжнародного значення. Особливо перспективним є його зв’язок із залізничними, водними та повітряними шляхами України, Росії, Казахстану, Ірану та інших країн. 3 вересня було підписано угоду з Мінтрансом Росії щодо інтегрування транспортних систем двох країн, що дасть змогу об’єднати судноплавні шляхи від Каспію до Європи. На початку жовтня в Одесі відбудеться широкомасштабна конференція перевізників вантажів, на якій буде укладено конкретні контракти щодо роботи українського суднового ходу, погоджено ціни за прохід ним (вони передбачені значно нижчими за румунські).
Прояснилася в ході поїздки, що не менш важливо, й позиція Європейського союзу. Не секрет, що противники українського каналу нерідко посилалися саме на реакцію ЄС щодо відновлення судноплавства через Бистре, яка, мовляв, є негативною. Та новий голова представництва Європейської комісії в Україні Ієн Боуг засвідчив: «Ми не критикуємо цей проект, ми лише ставимо запитання, дещо уточнюючи. Більшою мірою ми бажаємо обговорювати з українським урядом другу чергу будівництва каналу, а не ті роботи, які вже здійснено...».
Дякуючи за поїздку в дельту Дунаю її організаторам, дипломати говорили: «Справді, краще було один раз побачити, ніж сто разів почути».
